Перейти до вмісту

Рибне (Івано-Франківський район)

Координати: 48°57′18″ пн. ш. 24°36′41″ сх. д. / 48.95500° пн. ш. 24.61139° сх. д. / 48.95500; 24.61139
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Рибне
Церква Собору Присвятої Богородиці
Церква Собору Присвятої Богородиці
Церква Собору Присвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Ямницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA26040390050075225 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 1613 (413 років)
Населення 330 (2001 р.)
Площа 21,43 км²
Густота населення 15,4 осіб/км²
Поштовий індекс 77421
Телефонний код +380 3436
Катойконіми рибня́ни
рибня́нин
рибня́нка
Географічні дані
Географічні координати 48°57′18″ пн. ш. 24°36′41″ сх. д. / 48.95500° пн. ш. 24.61139° сх. д. / 48.95500; 24.61139
Середня висота
над рівнем моря
323[1] м
Водойми р. Ямничанка
Місцева влада
Адреса ради 77421, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Рибне, вул. Івана Франка, 57а
Вебсторінка Рибненський СО
Староста Ісаків Василь Григорович[2]
Карта
Рибне. Карта розташування: Україна
Рибне
Рибне
Рибне. Карта розташування: Івано-Франківська область
Рибне
Рибне
Мапа
Мапа

CMNS: Рибне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ри́бне — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Ямницької сільської громади. Населення становить 330 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Рибне на мапі 1779—1783 рр. Фрідріха фон Міґа (пол. Rybno).

Перша згадка датується 1613 роком.

Назва утворена способом субстантивації та онімізації прикметника рибне — «багате на рибу». Вона вказує на те, що в селі колись було багато ставків, у яких роз водили рибу[3][4].

У Щебрешині 4 грудня 1672 року Ян Собеський, гетьман великого коронного війська, визначає для зимівлі військ Руського воєводства, серед іншого, село Рибне[5].

Діяльність УПА

[ред. | ред. код]

За даними облуправління МГБ у 1949 році в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків (нині — Підлісся) і Рибне[6].

  • 20 березня 1945 року розпочалася більшовицька облава «Рубаха» із залученням кількох дивізій внутрішніх військ. В оточення потрапили курінь Павла Вацика «Прута», що розташовувався між селами Грабівкою і Завоєм, та курінь Петра Мельника «Хмари» — між селами Петранкою і Красним. Повстанці вирішили йти на прорив і в результаті запеклого бою прорвали кільце і вирушили у напрямку села Рибного, де перебували близько двох годин, підкріпилися їжею, бо не їли вже третю добу[7].
  • 7 липня 1947 року в районі Павелчого (нині — Павлівки) та Рибного повстанці захопили в полон автомобіль із шістьма представниками більшовицьких сил о 10-й годині ранку. Полонених доставили до табору повстанців. Серед них був старший лейтенант та надлісничий станиславівських лісів. Після допиту надлісничого було вбито, інші полонені були звільнені, проте пізніше їх арештував НКВС[8].

Перша світова війна

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

За даними 1939 року, населення села становило 720 осіб, серед яких: 710 українців та 10 євреїв[9].

У 1870 році населення становило 350 осіб, у 1880 в громаді — 359[5].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року[10]
Мова Кількість Відсоток
українська 326 98.79 %
російська 3 0.91 %
інші/не вказали 1 0.30 %
Усього 330 100 %

Персоналії

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
  • Качкан Володимир Атаназійович (* 1940) — український учений-історик і теоретик української літератури та етнокультури. Академік АН ВШ України, член НСПУ;
  • Басюк Ігор Євгенійович — очільник обласної профспількової Ради. Після закінчення у 1980 році Івано-Франківського інституту нафти і газу 10 років працював у НГВУ «Надвірнанафтогаз». Із лютого 1992 року очолював Раду профспілок Прикарпаття. 68-му році життя відійшов у вічність[11].
  • Басюк Авґуст Пилипович (* 1938) — український скульптор, живописець і графік, автор монументальних і станкових творів, учасник численних виставок, викладач[12].
  • Качкан Віталій Ігорович (1978—2023) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У березні 2022 року став на захист України, служив на передовій оператором протитанкового відділення єгерського батальйону. У вересні 2022 року зв'язок із ним обірвався, відтоді вважався зниклим безвісти. 11 березня 2023 року стало відомо про підтвердження його загибелі[13][14].

Померли

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. weather.in.ua
  2. Рибненський старостинський округ. yamnytsia-rada.gov.ua. Процитовано 9 вересня 2025.
  3. Габорак М. М. (2014). Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 690. Процитовано 9 вересня 2025.
  4. Габорак М. М. (2013). Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій: етимологічний словник‑довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 278. Процитовано 9 вересня 2025.
  5. а б 3.) Rybno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 65. (пол.)
  6. Реабілітовано історією: Івано-Франківська область (PDF) (вид. Книга перша). Івано-Франківськ: Місто НВ. 2004. с. 42. Процитовано 9 вересня 2025.
  7. І. Кметюк (26 липня 2017). Відважний змаг норовистого «Прута». www.galychyna.if.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 9 вересня 2025.
  8. Літопис УПА. Том 3. Чорний ліс (PDF) (вид. Книга 1). Торонто: Літопис УПА. 1987. с. 139. Процитовано 9 вересня 2025.
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 84. — ISBN 3-447-02376-7.
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. Помер колишній керівник профспілок області Ігор Басюк. galychyna.if.ua. 24 листопада 2021. Процитовано 9 вересня 2025.
  12. М. М. Аронець. Басюк Авґуст Пилипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
  13. Сумна звістка з фронту. У важкому бою загинув Віталій Качкан із села Рибне. yamnytsia-rada.gov.ua. 13 березня 2023. Процитовано 9 вересня 2025.
  14. Прикарпаття на війні втратило Віталія Качкана. У Михайла Галюка — зупинилося серце. vikna.if.ua. 15 квітня 2023. Процитовано 9 вересня 2025.