Рибне (Івано-Франківський район)
| село Рибне | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Ямницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040390050075225 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1613 (413 років) |
| Населення | 330 (2001 р.) |
| Площа | 21,43 км² |
| Густота населення | 15,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77421 |
| Телефонний код | +380 3436 |
| Катойконіми | рибня́ни рибня́нин рибня́нка |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′18″ пн. ш. 24°36′41″ сх. д. / 48.95500° пн. ш. 24.61139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
323[1] м |
| Водойми | р. Ямничанка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77421, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Рибне, вул. Івана Франка, 57а |
| Вебсторінка | Рибненський СО |
| Староста | Ісаків Василь Григорович[2] |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ри́бне — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Ямницької сільської громади. Населення становить 330 осіб.

Перша згадка датується 1613 роком.
Назва утворена способом субстантивації та онімізації прикметника рибне — «багате на рибу». Вона вказує на те, що в селі колись було багато ставків, у яких роз водили рибу[3][4].
У Щебрешині 4 грудня 1672 року Ян Собеський, гетьман великого коронного війська, визначає для зимівлі військ Руського воєводства, серед іншого, село Рибне[5].
За даними облуправління МГБ у 1949 році в Станіславському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Ямниця, Підпечери, Загвіздя, Пациків (нині — Підлісся) і Рибне[6].
- 20 березня 1945 року розпочалася більшовицька облава «Рубаха» із залученням кількох дивізій внутрішніх військ. В оточення потрапили курінь Павла Вацика «Прута», що розташовувався між селами Грабівкою і Завоєм, та курінь Петра Мельника «Хмари» — між селами Петранкою і Красним. Повстанці вирішили йти на прорив і в результаті запеклого бою прорвали кільце і вирушили у напрямку села Рибного, де перебували близько двох годин, підкріпилися їжею, бо не їли вже третю добу[7].
- 7 липня 1947 року в районі Павелчого (нині — Павлівки) та Рибного повстанці захопили в полон автомобіль із шістьма представниками більшовицьких сил о 10-й годині ранку. Полонених доставили до табору повстанців. Серед них був старший лейтенант та надлісничий станиславівських лісів. Після допиту надлісничого було вбито, інші полонені були звільнені, проте пізніше їх арештував НКВС[8].
-
Австро-Угорська гармата на позиції.
Червень 1917 року -
Знімок ринкової площі в Рибному
Червень 1917 року -
Військова вузькоколійка між селами Майдан-Рибне.
Червень 1917 року
За даними 1939 року, населення села становило 720 осіб, серед яких: 710 українців та 10 євреїв[9].
У 1870 році населення становило 350 осіб, у 1880 в громаді — 359[5].
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 326 | 98.79 % |
| російська | 3 | 0.91 % |
| інші/не вказали | 1 | 0.30 % |
| Усього | 330 | 100 % |
- Качкан Володимир Атаназійович (* 1940) — український учений-історик і теоретик української літератури та етнокультури. Академік АН ВШ України, член НСПУ;
- Басюк Ігор Євгенійович — очільник обласної профспількової Ради. Після закінчення у 1980 році Івано-Франківського інституту нафти і газу 10 років працював у НГВУ «Надвірнанафтогаз». Із лютого 1992 року очолював Раду профспілок Прикарпаття. 68-му році життя відійшов у вічність[11].
- Басюк Авґуст Пилипович (* 1938) — український скульптор, живописець і графік, автор монументальних і станкових творів, учасник численних виставок, викладач[12].
- Качкан Віталій Ігорович (1978—2023) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У березні 2022 року став на захист України, служив на передовій оператором протитанкового відділення єгерського батальйону. У вересні 2022 року зв'язок із ним обірвався, відтоді вважався зниклим безвісти. 11 березня 2023 року стало відомо про підтвердження його загибелі[13][14].
- Юрцуняк Осип «Вовк» — командир сотні УПА «Лебеді» зі складу ТВ-22 «Чорний ліс». Загинув поблизу села, попавши в засідку коло лісничівки. Наступного дня побратими поховали його там же.
- Павло Вацик «Прут» — курінний куреня УПА «Підкарпатський» зі складу ТВ-22 «Чорний ліс», лицар «Срібного Хреста Бойової Заслуги 1 класу». Загинув 1 березня 1946 у сутичці з НКВС між селами Рибне та Пациків (нині — Підлісся).
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Рибненський старостинський округ. yamnytsia-rada.gov.ua. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Габорак М. М. (2014). Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 690. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Габорак М. М. (2013). Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій: етимологічний словник‑довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 278. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б 3.) Rybno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 65. (пол.)
- ↑ Реабілітовано історією: Івано-Франківська область (PDF) (вид. Книга перша). Івано-Франківськ: Місто НВ. 2004. с. 42. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ І. Кметюк (26 липня 2017). Відважний змаг норовистого «Прута». www.galychyna.if.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Літопис УПА. Том 3. Чорний ліс (PDF) (вид. Книга 1). Торонто: Літопис УПА. 1987. с. 139. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 84. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Помер колишній керівник профспілок області Ігор Басюк. galychyna.if.ua. 24 листопада 2021. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ М. М. Аронець. Басюк Авґуст Пилипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Сумна звістка з фронту. У важкому бою загинув Віталій Качкан із села Рибне. yamnytsia-rada.gov.ua. 13 березня 2023. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ Прикарпаття на війні втратило Віталія Качкана. У Михайла Галюка — зупинилося серце. vikna.if.ua. 15 квітня 2023. Процитовано 9 вересня 2025.

