Риботичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Риботичі
пол. Rybotycze

Координати 49°39′24″ пн. ш. 22°38′34″ сх. д. / 49.65667° пн. ш. 22.64278° сх. д. / 49.65667; 22.64278Координати: 49°39′24″ пн. ш. 22°38′34″ сх. д. / 49.65667° пн. ш. 22.64278° сх. д. / 49.65667; 22.64278

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Фредрополь
Перша згадка 1367
Населення 440 осіб (2006)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Поштовий індекс 37-742
Автомобільний код RPR
Риботичі (Польща)
Риботичі
Риботичі
Риботичі (Підкарпатське воєводство)
Риботичі
Риботичі
У центрі Риботич

Риботичі — село в Польщі, (Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, гміна Фредрополь), у межах етнічної української території Надсяння.

Розташоване за 18 км на південний захід від Перемишля та за 10 км на південний захід від Фредрополя. Лежить над річкою Вігором.

Історія[ред.ред. код]

Перші записи про село походять з 1367 р, коли король Казимир Великий передав територію басейну верхньої течії Вігору Стефанові Венгжинові[1]. На цій малозаселеній території були села, відомі ще з часів Київської Русі, такі як Риботичі, Серакізці, Вугники, а також поселення, які належали православним монастирям, де були місцевості, названі пізніше Пацлав, Посада Риботицька та Трійця.

Король Казимир Ягеллончик надав Риботичам міські права. Від цього часу почалося заселення цих теренів польськими колоністами. Власники Риботич прийняли прізвище від назви місцевості.

Місто мало цікаву історію. Не оминула його татарська орда та шведські завойовники. Уже в XVII ст. розвивались тут дрібна промисловість і ремесла. Були гута скла і 3 водяні млини, виробляли папір. До 1938 р. місто славилось своїм виробництвом взуття. З давніх часів Риботичі були відомі як осередок іконописного мистецтва. У 1589 р. Прокіп Попович малював ілюстрації до Євангелія. Художниками ставали не тільки монахи з Посади, а й міщани. Іконостаси з цієї школи були в церквах в Посаді Риботицькій, Буцові та в багатьох інших місцевостях.

У Риботичах стояла мурована церква з 1775 р, яку після виселення українців замінено на склад, а потім розібрано. Зберігся тільки мурований будинок греко-католицької парафії.

В 1880 р. у ґміні нараховувалось 248 хат і 1437 жителів, а при дворі — 4 будинки та 45 мешканців. Якщо брати до уваги віру, то серед мешканців Риботич було 839 греко-католиків, 167 римо-католиків та 476 євреїв. Національний склад Риботич був такий: 167 поляків, 839 русинів (українців), 476 німців. У 1915 р. багато жителів вмерли під час епідемії тифу.

На головній вулиці

У 1921 р. в Риботичах було 228 хат і 1262 мешканці, з них 774 греко-католики, 174 римо-католики та 314 євреїв. У міжвоєнний період в Риботичах діяла молочарня, яка належала до «Маслосоюзу». Молочарня виробляла масло зі сметани, зокрема тієї, яку привозили з Аксманич.

Під час і зразу після Другої світової війни відбулись великі зміни серед населення. У часи гітлерівської окупації замордовано євреїв, а велику частину українців депортовано 1946 р. в Україну. Під кінець травня 1947 р. 60 осіб української національності під час акції «Вісла» переселено на західні землі Польщі.

Нині у Риботичах проживає 440 осіб.

Євреї у Риботичах[ред.ред. код]

Колись у Риботичах існувала досить велика єврейська громада (у 1938 р. їх тут було 480 осіб). Мали вони свою синагогу, дім молитви, школу. Донині зберігся лише єврейський цвинтар на околиці Риботич.

Єврейський цвинтар у Риботичах[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

  • Хроновят Михайло — інженер-агроном, кооперативний і громадський діяч українського походження.

Примітки[ред.ред. код]

  1. угорцю

Джерела[ред.ред. код]

  • «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010.— С. 45.