Ризька (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°47′33″ пн. ш. 37°38′10″ сх. д. / 55.7925083° пн. ш. 37.6361861° сх. д. / 55.7925083; 37.6361861

Ризька
Калузько-Ризька лінія

Rizhskaya station.jpg
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 46 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Дата відкриття 1 травня 1958 року
Архітектор(и) А. Рейнфельдс (рос.), В. Я. Апситис (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів С. М. Кравец (рос.), Г. Е. Голубев (рос.), Ю. А. Колесникова (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Л. В. Сачкова (рос.)
Станція споруджена БМУ-5 Мосметробуду
Виходи до проспект Миру , Ризька площа
Час відкриття 5:30
Час закриття 1:00
Код станції 092
Калузько-Ризька лінія
Челобітьєво
ТЧ Челобітьєво
оборотні тупики
Медведково
Медведковський метроміст через р. Яузу
Бабушкінська
ТЧ-10 «Свіблово»
Свіблово
Ботанічний сад
ВДНХ
Олексіївська
Ризька
Проспект Миру
СЗГ до КЛ
Сухаревська
Тургенєвська
     
Китай-город
     
Третьяковська
СЗГ до ЗЛ, КЛ, СТЛ, КалЛ
     
Якіманка
     
Жовтнева
Шаболовська
Ленінський проспект
Академічна
Профсоюзна
Нові Черемушки
ТЧ-5 «Калузьке»
Калузька
Калузька
Беляєво
Коньково
Теплий Стан
Ясенєво
Новоясенєвська

«Ризька» — станція Калузько-Ризької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Олексіївська» і «Проспект Миру». Станція відкрита 1 травня 1958 у складі ділянки «Проспект Миру»-«ВДНХ». У березні 2002 пасажиропотік по входу становив 50600 чоловік на добу.

Вестибуль[ред.ред. код]

Станція має один вихід в місто, ведучий на вулицю Сущевський Вал поблизу перетину з проспектом Миру, і оформлений у вигляді ротонди. Наземний вестибуль з'єднано зі станційним залом тристрічковим ескалатором. Біля станції розташовані Ризький вокзал, станції Ржевська Московської залізниці і Ризька Жовтневої залізниці, а також відомий наприкінці 1980-х років Ризький ринок.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — пілонна трисклепінна (глибина закладення — 46 метрів). Діаметр центрального залу — 9,5 метрів, бокових — 8,5 метрів.

Оздоблення[ред.ред. код]

Архітектурний проект станції виконаний ризькими архітекторами. У художньому оформленні вони відмовилися від природного каменю і максимально використовували кераміку, виготовлену ризькими заводами. Оздоблення станції виконували майстри з Латвії.

Колійні стіни оздоблені керамічною плиткою яєчно-жовтого кольору, нижня частина — керамічною плиткою чорного кольору. Підлога викладена сірим гранітом. Вентиляційні решітки, торці станційних крамничок, карнизи і бічні частини пілонів і плитки на стінах платформ прикрашає латиський орнамент. Станцію освітлюють прямокутні світильники, укріплені на стелі.

Пілони оздоблені балтійської керамікою лимонно-жовтого і бордово-коричневого кольорів, що імітує жовтий і коричневий бурштин. На коричневих поверхнях пілонів з боку центрального залу нанесені дуже тонкі, майже непомітні рельєфи, виконані по сирій кераміці. На них зображені промислові та архітектурні об'єкти Риги, а також види міст і місць Латвії. Усі малюнки підписані. На деяких пілонах зроблено за два малюнка. Деякі малюнки на різних пілонах повторюються. На першому пілоні із західного боку віддруковані силуети МДУ і старої будівлі Академії наук СРСР.

Перспективи[ред.ред. код]

У майбутньому планується організація пересадки на проектовану однойменну станцію Третього пересадного контуру.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]