Римантадин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Rimantadine.svg
Римантадин
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-1-(1-adamantyl)ethanamine
Класифікація
ATC-код J05AC02
PubChem 5071
Хімічна структура
Формула C12H21N 
Мол. маса 179,302 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 24-36 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата РИМАНТАДИН-ДАРНИЦЯ ,
ПрАТ«Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна
UA/7736/01/01
25.01.2013-25/01/2018


Римантадин (іноді зустрічається назва Ремантадин) — синтетичний противірусний препарат з групи блокаторів М2-каналів для перорального застосування. Уперше римантадин синтезований у 1963 році у США[1] у лабораторії компанії Du Pont & Co.. Спочатку ефективність римантадину при грипі показана у дослідженнях на тваринах у 1965 році[2], та пізніше у клінічних дослідженнях у 1968 році[3], у тому числі під час епідемії грипу серед ув'язнених у Форт-Медісоні у 1969 році.[4] У Радянському Союзі розроблена оригінальна методика синтезу римантадину групою під керівництвом Яніса Поліса та Ілзе Грава у Ризькому інституті органічного синтезу.[5][6][7]

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Римантадин — синтетичний противірусний препарат, що є похідним адамантану. Механізм дії препарату полягає у блокуванні іонних М2-каналів вірусів, що порушує їхню здатність проникати у клітини та вивільняти у клітинах вірусний геном. До римантадину чутливі лише віруси грипу типу А, а також арбовіруси, які є збудниками кліщового енцефаліту, до вірусів грипу типу В має лише антитоксичну дію[8]. Інші віруси нечутливі до препарату. На сьогодні ВООЗ не вважає похідні адамантану ефективними препаратами для лікування грипу[9].

Фармакодинаміка[ред.ред. код]

Римантадин добре всмоктується у травній системі, біодоступність препарату близько 100 %. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація римантадину у плазмі крові досягається протягом 5,5 годин.[10] Римантадин створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму. Найвищі концентрації препарату спостерігаються у слині, сльозній рідині, слизові носових ходів. Ремантадин проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується римантадин в печінці у вигляді неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 24—36 годин, при нирковій недостатності та тяжких порушеннях функції печінки цей час може збільшуватися.

Показання до застосування[ред.ред. код]

Римантадин застосовується для профілактики та лікування грипу, спричиненого вірусом типу А, та профілактики кліщового енцефаліту вірусної етіології у дорослих.

Побічна дія[ред.ред. код]

При застосуванні римантадину нечасто можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:

  • Алергічні реакції — висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, бронхоспазм.
  • З боку травної системи — нудота, блювання, сухість у роті, біль у животі, діарея, втрата апетиту.
  • З боку нервової системи — головний біль, запаморочення, тремор, атаксія, гіперкінез, судоми, безсоння, підвищена стомлюваність, сонливість, порушення концентрації уваги, сплутаність свідомості, збудження, неспокій, депресія, ейфорія, галюцинації, порушення смаку, шум у вухах, втрата свідомості.
  • З боку дихальної системи — задишка, кашель.
  • З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, набряки, порушення провідності серця (блокади), тахікардія; у пацієнтів літнього віку з артеріальною гіпертензією — підвищення ризику розвитку геморагічного інсульту.
  • Інші побічні ефекти — галакторея, блідість шкірних покривів, загострення хронічних захворювань.

Більшість побічних ефектів римантадину є короткотривалими та проходять після закінчення прийому препарату.

Протипокази[ред.ред. код]

Римантадин протипоказаний при підвищеній чутливості до препаратів групи адамантану, гострих захворюваннях печінки, гострих та хронічних захворюваннях нирок, тиреотоксикозі. Препарат не застосовується при вагітності. Під час застосування римантадину рекомендовано припинити годування грудьми. Препарат не рекомендований дітям до 1 року. З обережністю римантадин застосовують при епілепсії та церебральному атеросклерозі. З обережністю застосовують препарат при тяжких захворюваннях серця та порушеннях серцевого ритму.

Форми випуску[ред.ред. код]

Римантадин випускається у вигляді таблеток по 0,05, 0,1 та 0,139 г та сиропу для прийому всередину по 100 мл 0,2 % розчину і по 57, 227 та 454 мл 1 % розчину.[10]

Примітки[ред.ред. код]

  1. W. W. Prichard; 1963, U.S. Patent 3 352 912
  2. Tsunada A, Maasab HF, Cochran KW, Eveland WC. Antiviral activity of alpha-methyl-l-adamantane methylamine hydrochloride. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 553, 1965. (англ.)
  3. Dawkins AT Jr, Gallager LR, Togo Y, Hornick RB, Harris BA. Studies on Induced Influenza in Man. JAMA 203:1089, 1968. (англ.)
  4. Rabinovich S, Baldini JT, Bannister R. Treatment of influenza. The therapeutic efficacy of rimantadine HCL in a naturally occurring influenza A2 outbreak. American Journal of Medical Sciences, 257(5):328—335, 1969. (англ.)
  5. Janis Polis, 1969, U.S. Patent 3 852 352
  6. D. M. Zlydnikov, O. I. Kubar, T. P. Kovaleva, L. E. Kamforin. Study of Rimantadine in the USSR: A Review of the Literature. Clinical Infectious Diseases 3, 408—421, 1981 (англ.)
  7. Main achievements of the lab in the development of new antivirals (англ.)
  8. http://compendium.com.ua/akt/82/1517/rimantadinum (рос.)
  9. Influenza (Seasonal). Fact sheet N°211. March 2014. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs211/en/
  10. а б " "Ремантадин в Справочнике Машковского". 

Література[ред.ред. код]

  • Фармацевтична хімія: Підручник/ Ред. П. О. Безуглий. — Вінниця: Нова Книга, 2008. — 560 с. ISBN 978-966-382-113-9

Посилання[ред.ред. код]