Римарська вулиця (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Римарська
Харків
[[Файл:‎|296px|center]]
Місцевість Центр
Район Шевченківський район
Загальні відомості
Протяжність ~ 520 м
Поштові індекси 61093
Транспорт
Найближчі станції метро станції метро «Історичний музей»
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова багатоповерхова
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Ри́марська вулиця — вулиця в центрі міста Харкова. Адміністративно знаходиться в Шевченківському районі. Має однобічний автомобільний рух. Громадський транспорт по ній не проходить. Бере початок від станції метро «Історичний музей», закінчується будівлею ХАТОБу.

Історія[ред.ред. код]

Меморіальна дошка Є. Урюпіна

Римарська — одна з найстаріших вулиць Харкова. Історія вулиці починається у XVII столітті, коли на цій вулиці знаходилися помешкання лимарів чи римарів, які займалися вичинками шкір і виготовленням шорних виробів. Від цього вулиця отримала свою назву.

З 1799 по 1805 рр. на цій вулиці у будинку № 4 мешкав Харківський міський голова (а до цього купець ІІІ гільдії) Єгор Єгорович Урюпін. Урюпін як один з найближчих соратників Василя Каразіна відіграв важливу роль у заснуванні Харківського університету. Він кілька разів їздив у столицю імперії з ходатайствами до імператора про заснування університету в Харкові. Будинок, де мешкав Урюпін, зберігся до сьогодні. Він є найстарішою будівлею на Римарській (і одній з найстаріших в Харкові) і пам'яткою архітектури. У 2004 р. на будинку було розміщено відповідну меморіальну дошку.

У 1859 році на Римарській був відкритий Комерційний клуб, що влаштовував літні гуляння. Приміщення клубу багаторазово перебудовувалося, горіло, відновлювалося і знову перебудовувалося. У 1890-х роках зовні воно нагадувало одну з зал палацу Тюільрі в Парижі. Тоді ж у ньому почала працювати постійна Харківська оперна трупа. До 1915 року в опері з'явилися другий ярус та оточене колонами фойє. А пізніше театр був перетворений у Державну російську оперу. Опера розташовувалася на Римарській вулиці до 1991 року, коли театр перевели у нову будівлю на розі Сумської та Римарської. Старе приміщення передали Харківській філармонії. Наразі будівля вже вкотре реставрується і перебудовується.

Наприкінці XVIII століття на вулиці було побудовано великий дерев'яний будинок Мордвінова, де у 1820-х роках було відкрито військово-сирітський притулок. У 1860 році місцеве добродійне товариство відкрило у цьому будинку 3-класне жіноче училище, перейменоване пізніше у Маріїнську гімназію. Спочатку гімназія розташовувалася у приватному будинку, а в 1869 році для неї побудували окрему 2-поверхову будівлю. Довгі роки тут знаходилася українсько-англійська школа № 6, а нещодавно вона знову стала гімназією.

Наприкінці XIX — початку XX століття Римарська була забудована великими кам'яними будівлями, в яких мешкали чиновники, купці, духівництво. Пролетарі мешкали у невеликих кімнатах, так званих «доходных домах». З таких будинків донині збереглися № 20 (архітектор М. Ройтенберг, 1911 р.) та № 28 — «доходный дом и глазная лечебница профессора Бронштейна» (архітектор В. Величко, 1902 р.).

Саме на Римарській архітектором О. Ржепішевським були зведені два перших у Харкові кооперативних («компанійських») будинки (№ 6, 1912 р. і № 19, 1915 р.), квартири в яких були власністю їх мешканців — здебільшого лікарів, інженерів, художників. Після революції ці будинки були передані «трудовому народу», і комфортабельні квартири перетворилися на комуналки.

У березневі дні 1918 року у приміщенні колишнього Комерційного клубу був організований штаб з формування бойових революційних загонів, які відправлялися на фронт. У 1920-х роках у приміщенні оперного театру проходили з'їзди партії, комсомолу, профспілок. З 1920-х до кінця ІІ-ї Світової війни вулиця носила назву «вулиця Клари Цеткін».

З 2006 р. за адресою вул. Римарська, 18 знаходиться офіс Організації «Патріот України» — громадського об'єднання, яке сповідує ідеї соціал-націоналізму і є одним з найрадикальніших в країні. З того часу у місті взагалі і на вулиці Римарській зокрема кілька разів на рік проводяться смолоскипі марші соціал-націоналістів.

А найбільшим потрясінням для Римарської вже у наші дні стала вирубка у 2009 році всіх дерев на вулиці для подальшого розширення проїжджої частини. Вулиця була розширена більш ніж на один метр з кожного боку. У результаті в деяких місцях тротуари стали настільки вузькі, що на них не можуть розминутися троє людей. Автомобільний рух вулицею значно зріс, але подібне навантаження для старенької та зритої підземними ходами Римарської може бути небезпечним.

Катакомби під Римарською[ред.ред. код]

Будинок № 23 по вулиці Римарській було побудовано у середині XIX століття. У 1912 році у ньому оселився лікар Марк Ісаакович Фрейман, який знайшов у підвалі будинку таємний підземний хід. А у 1913 році поблизу будинку утворилося провалля в землі. З тих самих пір будинок і його підземні ходи стали місцем постійних відвідань дигерів та інших дослідників підземель.

Практично під всією Римарською є таємні ходи, катакомби та підземні порожнини. Спелеологи стверджують, що цим підземеллям більше 200 років. Подібні катакомби знайшли і під Харківською Філармонією. Там навіть була віднайдена цінна знахідка — старовинний обруч, обтягнутий пергаментом, на якому тором зберігся напис івритом (єврейський священний текст XVII століття).

Адресати на Римарській[ред.ред. код]

На вулиці знаходяться:

  • РАГС Дзежинського району (будинок № 28)
  • Управління ГІРФО ГУМВС України в Харківській області (будинок № 24)
  • «7-й канал» та ТРК «Тоніс-Центр» (будинок № 23А)
  • Харківська обласна філармонія (будинок № 21)
  • Харківське обласне об'єднання Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка та Харківський осередок Організації «Патріот України» (будинок № 18)
  • Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія» (будинок № 11)
  • будинок міського голови Є. Є. Урюпіна — найдавніша споруда вулиці (будинок № 4)

Крім того, між вулицями Римарською і Сумською розташовані будівлі ще двох театрів:

Будинки на Римарській
Будинок Є. Урюпіна
Харківська обласна філармонія

Відомі особистості Римарської[ред.ред. код]

  • У будинку № 19 1925 — 1930 роках на Римарській жив відомий український радянський письменник Микола Хвильовий.
  • Людмила Гурченко у шкільні роки навчалася у приміщенні тепершньої Маріїнської гімназії на Римарській.
  • У 1930 році у приміщенні сьогоднішнього РАГСу Дзежинського району (вул. Римарська, буд. 28) реєструвала свій шлюб Клавдія Шульженко.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Римарська вулиця — єдина у своєму роді. Вулиць з такою назвою у світі більше немає і не було
  • у приміщенні старої опери у 1896 році Альфред Федецький провів перший кіносеанс в Україні
  • у 1929 році знов-таки у приміщенні старої опери в ефір вийшла перша українська радіостанція

Надзвичайні події на вулиці Римарській[ред.ред. код]

  • 23 серпня 2011 р. на офіс Організації «Патріот України» вчинив збройний напад відомий в мережі інтернет українофоб Сергій Колесник. Під час нападу Колесник поранив двох членів Організації (Ігора Михайленка та Віталія Княжеського), але сам був госпіталізований з черепно-мозковою травмою. Між тим 11 вересня 2011 р. І. Михайленка і В. Княжеського було заарештовано за підозрою у замаху на вбивство С. Колесника. Колесник не тільки став у справ потерпілим, але й отримав на руки травматичну зброю. Розпочалася так звана справа "оборонців Римарської".
  • В ніч на 13 жовтня 2011 року в центрі Харкова на перехресті вулиці Римарська та Бурсацького спуску стався вибух. Ніхто не постраждав. За фактом вибуху Служба безпеки України порушила кримінальну справу за статтею «тероризм», так як на місці вибуху було знайдено записку[1].
  • Ввечері 29 грудня 2011 року, знов-таки у офісі Організації «Патріот України» була вчинена нова стрілянина. Два десятка невідомих, вже у темний час доби вибили вікно і розпочали збройний штурм офісу. В результаті їм вдалося захопити лише частину офісу і взяти декого з представників Організації «Патріот України» в заручники. Але інші представники Організації разом з представниками приватної охоронної фірми зробили спробу відбити захоплену частину офісу і переслідувати частину нападників, які розпочали тікати. В результаті по приїзду міліції, в офісі було проведено черговий обшук і тимчасово опечатано. До Дзержинського райвідділу було доставлено понад десяток осіб (нападників і оборонців), до лікарні було доставлено 3 поранених (один з членів Організації «Патріот України», який був захоплений в заручники і двоє нападників)[2]. Керівництво Організації «Патріот України» заявило, що напад було організовано працівниками спецслужб в рамках репресій проти їх організації[3].

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]