Римсько-парфянська війна (54—64)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римсько-парфянська війна (54-64)
Римсько-парфянські війни
Мапа бойових дій

Мапа бойових дій
Дата: 5863 роки
Місце: Велика Вірменія
Результат: династія Аршакідів зайняла трон Вірменії як васал Риму
Сторони
Vexilloid of the Roman Empire.svg Римська імперія Парфянське царство
Командувачі
Vexilloid of the Roman Empire.svg Гней Доміцій Корбулон
Vexilloid of the Roman Empire.svg Луцій Юній Цезеній Пет
Тигран VI
Трдат I
Вологез I
Мапа, 50
Парфянський вершник
Вологез I

Римсько-парфянська війна, також Вірменська війна — війна в 54-64 між Римською імперією та Парфянським царством за контроль над Великою Вірменією, колишньою буферною державою між цими двома імперіями.

З часів правління римського імператора Октавіана Августа Велика Вірменія фактично була клієнтською державою Риму, проте в 52-53 парфянам вдалося затвердити на престолі свого ставленика, Трдата I.

Ці події збіглися зі сходженням на римський імператорський престол Нерона, і молодий імператор вирішив енергійно відреагувати на них. Війна, яка стала єдиною великою «зарубіжною» кампанією в період його правління, почалася зі швидкого успіху римських військ на чолі з талановитим воєначальником Гнеем Доміцієм Корбулоном. Їм вдалося розбити сили, лояльні Трдату, звести на вірменський престол римського ставленика, Тиграна VI, після чого вони покинули країну. Успіху римлян сприяло в тому числі те, що парфянський цар Вологез I був зайнятий придушенням кількох повстань в самій Парфії. Однак як тільки ці повстання були придушені, парфяни звернули свою увагу на Вірменію та через кілька років безрезультатних кампаній змогли завдати римлянам важкої поразки в битві при Раделії.

Конфлікт за Вірменію незабаром після цього опинився в свого роду тупику та завершився формальним компромісом: відтепер вірменський престол займали парфянські князі з династії Аршакідів, але їх кандидатури повинні були затверджуватися римськими імператорами[1]. Цей конфлікт став першим прямим зіткненням між Парфією та Римом з моменту розгрому Марка Лініція Красса в битві при Каррах і парфянського походу Марка Антонія, що відбулися понад 100 років тому, і був першим з безлічі воєн між Римом та іранськими правителями (Парфією, потім державою Сасанідів) за контроль над Великою Вірменією[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bivar (1968), p. 85
  2. Bivar (1968), p. 80

Бібліографія[ред. | ред. код]