Рисів'яник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чотирикутні рисів'яники
Круглі рисів'яники
Смажений рисів'яник

Рисів'я́ник (яп. або яп. もち, [mot͡ɕi], моті / мочі[1]) — традиційна святкова страва японської кухні, різновид японських солодощів. Тістечка або коржики, виготовлені зі спеціального м'якого і клейкого сорту рису мотіґоме. Рис перетирають в ступі в клейку масу, після чого надають необхідної форми. Різняться за розмірами, формою, смаком тощо. Споживаються протягом всього року, особливо на свята, зокрема на японський Новий рік (яп. 正 月, «сьоґацу», shōgatsu).[2] Урочиста церемонія приготування святкової страви називається мотіцукі. Схожі ласощі існують у країнах Східної та Південно-Східної Азії, а також на Гаваях. Інші назви — «мочі» (від яп. もち), «моті» (від рос. моти), «рисове тістечко» (калька з англ. rice cake) тощо.

Приготування[ред. | ред. код]

За традицією, рисів'яники роблять з рису за допомогою ручної обробки. Спосіб приготування рисів'яників складається з таких дій:

  1. Шліфований м'який рис замочують на ніч і варять.
  2. Варений рис товчуть дерев'яний молотом у ступі. В цьому процесі зайняті дві людини, які по черзі змінюють одна одну. Один із кухарів товче рис, а інший помішує і змочує його. Вони повинні працювати в дуже чіткому постійному ритмі, інакше один з них може травмувати іншого важким молотом.
  3. Після цього липкій масі надають певну форму (зазвичай сферичну чи кубічну).

Рисів'яники можна приготувати з борошна і солодкого рису мотіко. Борошно змішують з водою до отримання липкої непрозорої білої маси. Далі цю масу готують в звичайній або мікрохвильовій печі до пружного напівпрозорого стану.

Використання[ред. | ред. код]

Кондитерські вироби[ред. | ред. код]

З рисів'яників роблять багато видів традиційних японських солодощів (ваґасі і мотіґасі). Наприклад, дайфуку — це м'який круглий рисів'яник із солодкою начинкою, наприклад пастою з червоної (ан) або білої (сіро ан) квасолі. Ітіго дайфуку має полуничну начинку.

Травяні рисів'яники (куса-моті) — вид рисів'яників зеленого кольору зі смаком пижмо (йомогі). Дайфуку, зроблену з куса моті, називають йомогі дайфуку.

Клейний рис (мотіґоме), який використовують для приготування, в тому числі і японських десертів, дуже популярний у Південно-Східній Азії продукт. З нього готують багато страв, зокрема сноу-скін мункейки. Якщо рисів'яник має форму морського камінчика, то мункейки більше схожі на вагасі. Вважається, що мункейк — це удосконалений варіант вагасі, оскільки у японських солодощів обмежений набір начинок, а мункейки сьогодні налічують сотні різновидів.

Морозиво[ред. | ред. код]

Невеликі кульки морозива загортають в рисів'яники і отримують морозиво-рисів'яник. В Японії цей продукт випускається корпорацією Lotte під назвою «Юкімі дайфуку» (яп. 雪見だいふく, «сніговий дайфуку»). В США також продається подібне морозиво зі смаком шоколаду, манго, кокоса, зеленого чаю, кави, ванілі або полуниці.

Супи[ред. | ред. код]

  • Осіруко або одзендзаї — солодкий суп з бобів адзукі і шматочків рисів'яників. Його японці їдять для того, щоб зігрітися
  • Тікара удон (означає «удон сили») — суп, до складу якого входить локшина удон (товста локшина з пшеничного борошна, популярна в Японії) і підсмажений рисів'яник.

Новорічні страви[ред. | ред. код]

  • «Рисів'яник-дзеркальце» (яп. 鏡餅, каґамі-моті) — новорічна прикраса, яку традиційно ламають і їдять в ході ритуалу Кагамі біракі («відкриття дзеркал»).
  • До складу супу дзоні входять рисів'яники, різноманітні овочі, такі як колоказія (таро), морква, восковник, а також червоний і білий камабоко. Цей суп також популярний на Новий рік.
  • Вважається, що вживання борошняних рисів'яників (кінако мочі) на Новий рік приносить вдачу. Цей вид рисів'яників готують, обсмажуючи їх на вогні або в печі, а потім занурюючи в воду. Після цього шматочки покривають тонким шаром соєвого борошна (кінако) з цукром.

Різне[ред. | ред. код]

Суп дзоні з рисів'яниками
  • Данґо — кульки, які подаються з соусом, і виготовляються з борошна з рису сорту мотіґоме.
  • Варабімоті — схожі на желе солодощі, які роблять з крохмалю із папороті і покривають соєвим борошном (кінако) з цукром. Ці ласощі популярні влітку, їх часто продають з фургонів.
  • Нещодавно були придумані нові солодощі — моффлес (вафлі з обсмаженого рисів'яника). Ці солодощі можна приготувати як в спеціальних агрегатах, так і в звичайних вафельницях.
  • Філіпінський млинець палітау походить від японського рисів'яника. Відрізняється додаванням насіння кунжуту.
  • Щорічно під час новорічних свят в Японії гине декілька літніх людей і дітей, які душаться рисів'яниками.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]