Ритрівський замок
| Ритрівський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Руїни замкової вежі | ||||
|
49°29′19″ пн. ш. 20°41′12″ сх. д. / 49.4888139° пн. ш. 20.6868278° сх. д.Координати: 49°29′19″ пн. ш. 20°41′12″ сх. д. / 49.4888139° пн. ш. 20.6868278° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | c. Ритро, Гміна Ритро, Новосондецький повіт, Малопольське воєводство | |||
| Засновано | 15 століття | |||
  Ритрівський замок (Польща) | ||||
 | ||||
 Ритрівський замок у Вікісховищі | ||||
Ритрівський замок (пол. Zamek w Rytrze) — руїни середньовічного замку, що розміщуються на високому пагорбі (463 м над рівнем моря[1]) на правому березі річки Попрад, поблизу від села Ритро у гміні Ритро Новосондецького повіту Малопольського воєводства в Польщі.
Історія[ред. | ред. код]
Замок, ймовірно, було побудовано на межі XIII—XIV століть[2]. Деякі автори раніше припускали, що найдавнішу частину замку — муровану вежу, почали споруджувати ще у XII столітті[3], однак зараз вважається, що її спорудили у XIII столітті[4].
У історичних джерелах немає інформації щодо того, хто збудував замок. Перша згадка про нього походить з 1312 року і міститься у привілеї, виданому майбутнім польським королем Владиславом Локеткою ордену кларисок зі Старого Сонча щодо права збирати мито «під замком Ріттер» (лат. Prope castrum Ritter).
Згадка про замок у Ритро також міститься у грамоті Владислава Локетка від 1331 року, який надав сандецьким міщанам ліс «поруч із замком Рітер» (лат. Ultra Rither castrum sitam)[3]. У XV столітті замок в Ритро було перебудовано, у той час він був резиденцією сандецьких старост[2].
Вже з XIII століття замок належав до королівського домену[1]. Він залишився в руках державців: Якуша з Ботурчина гербу Чевоя, родини Топорчиків гербу Топор, які взяли прізвище Ритерських; у XVI столітті адміністратором став Пйотр Кміта. Незабаром замок перетворився на руїну, про що свідчить реляція Марціна Бельського та люстрації з 1616—1617 років[1]. Замок, ймовірно, було знищено під час нападу семигородського князя Ракоці Дєрдя II у 1657 році[3].
Архітектура[ред. | ред. код]
Замок складався з власне замку, розташованого на вершині пагорба, який було споруджено на плані неправильного п'ятикутника, та передзамча, розташованого з північної сторони та захищеного земляним валом. Замкове подвір'я з трьох боків оточували мури; з четвертої сторони його замикав житловий будинок, який складався з двох частин та був побудований на прямокутному плані. До західного муру прилягала кам'яна вежа із зовнішнім діаметром біля основи 9,5 м та внутрішнім — від 2,4 до 2,6 м, побудована з пісковика. Вежа збереглася до висоти близько 10 м[1] та має певну схожість з вежею замку у Чхуві[3].
Сучасність[ред. | ред. код]
До нашого часу збереглися руїни вежі та залишки стін, ймовірно, житлового будинку[5].
Світлини[ред. | ред. код]
-
Замкова вежа -
Вигляд замкової гори із руїнами замка -
Панорамний вигляд на замок та навколишні ліси
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Kajzer, Leszek.; Salm, Jan. (2001). Leksykon zamków w Polsce. Arkady. с. 439—441. ISBN 8321341586. OCLC 48162155. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ а б Marsza·lek, Juliusz. (1993). Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach. Kryciński. с. 193. ISBN 83-85531-02-5. OCLC 243800243.
- ↑ а б в г Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom X - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Rams, Mariusz. Zamek w Rytrze - historia, stan obecny i pewna koncepcja odtworzenia charakteru miejsca. web.archive.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 17 червня 2020.
- ↑ Leńczyk, Gabriel. (1983). Katalog grodzisk i zamczysk z terenu Małopolski ... Muzeum Archeologiczne w Krakowie. с. 29. OCLC 499997116. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- J. Leśniak, A. Leśniak, Encyklopedia Sądecka, Urząd Miejski, Nowy Sącz 2000.
- L. Kajzer, S. Kołodziejski, J. Salm, Leksykon zamków w Polsce, red. nauk. L. Kajzer, Wydawnictwo Arkady, Warszawa 2002.
- G. Leńczyk, Katalog grodzisk i zamczysk z terenu Małopolski, Muzeum Archeologiczne w Krakowie, Kraków 1983.
- J. Marszałek, Katalog grodzisk i zamczysk w Karpatach, Wydawnictwo Stanisław Kryciński, Warszawa 1993.
- Rytro w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego. T. X: Rukszenice – Sochaczew. Warszawa 1889.