Ришард Чарнецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ришард Чарнецький
пол. Ryszard Czarnecki
Ришард Чарнецький
голова Комітету європейської інтеграції (Польща)
17 жовтня 1997 — 27 липня 1998
Попередник Влодзімеж Цімошевич
Наступник Єжи Бузек
Народився 25 січня 1963(1963-01-25) (58 років)
Велика Британія Лондон
Відомий як політик
Громадянство Польща Польща
Освіта Вроцлавський університет
Політична партія Право і справедливість
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Підпис Ryszard Czarnecki signature.svg
ryszardczarnecki.pl

Ри́шард Генрик Чарне́цький (пол. Ryszard Henryk Czarnecki; нар. 25 січня 1963(19630125), Лондон, Велика Британія) — польський політик, історик, журналіст, спортивний функціонер. Заступник міністра культури (1993), голова Комітету європейської інтеграції (1997–1998). Депутат Сейму Республіки Польща I і III скликань. Депутат Європейського парламенту з 2004.

Життєпис[ред. | ред. код]

Магістр історії (1986).

Архівіст Архіву нових актів (Варшава, 1986); Архіву «Солідарності» (1987). 1987 року отримав стипендію в Італії. Журналіст «The Polish Daily», (Лондон, 1988–1990), співпрацював з часописами «Контакт» (Париж) і «Польща» (Лондон). Секретар редакції місячника «Голос» (пол. Głos, 1990–1991), заступник головного редактора часопису «Новини дня» (Wiadomości Dnia, 1991), головний редактор газети «Нижньосілезький щоденник» (Dziennik Dolnośląski, 1991). Шеф-редактор телеканалу «Polsat» (1993–1997).

Депутат Сейму Республіки Польща I і III скликань (1991—1993 і 1997–2001). Керівник польсько-італійської парламентської групи (1991–1993). Голова комісії Сейму зі зв'язків з поляками закордоном (1999–2001). Заступник голови комісії Європейського права (2000–2001).

Президент Християнсько-народного об'єднання (1994–1996).

Радник мера Вроцлава (2001–2002). У 2001–2004 роках працював викладачем.

Спортивний функціонер:

Член Національної ради партії «Право і справедливість» (з 2008).

Обраний до Європейського парламенту влітку 2004 року. У 2006—2009 — член правої фракції «Союз за Європу націй». 2009 року переобраний до Європарламенту за списком «Права і справедливості». Член консервативної фракції «Європейські консерватори та реформісти».

Володіє англійською, німецькою та російською мовами.

Одружений з Емілією, донькою Мирослава Гермашевського, першого польського космонавта[1]. Має трьох синів: Пшемислава, Бартоша та Станіслава.

Нагороди[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Автор чотирьох книг:

  • «Роки незавершеної боротьби. Польща і поляки в 1939-45 роках» (Polska i Polacy w latach 1939-45, Лондон, 1989)
  • «Дорога до Польщі» — збірка фейлетонів 1986-1989 років (Droga do Polski, Лондон, 1990)
  • «Погляд з Вроцлава» — збірка фейлетонів 1998-2000 років (Widziane z Wrocławia, Вроцлав, 2001)
  • «У шкурі репортера» — збірка 34 репортажів із 38 країн світу (W skórze reportera, Варшава, 2011)

Співавтор праці «Нові програми допомоги Європейського Союзу для малих і середніх підприємств» (Nowe programy pomocowe Unii Europejskiej dla małych i średnich przedsiębiorstw, Вроцлав, 2003).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]