Риштування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Риштування

Риштува́ння[1], риштова́ння[2], ришта́к[3], рідко риштунок[4], діал. руштова́ння[5] — тимчасова конструкція, що забезпечує доступ робітників до висотних частин об'єктів, для проведення будівельних, монтажних та інших робіт. Являє собою дерев'яне або трубчасте обладнання, що встановлюється біля стін споруди під час її відбудови, ремонту, реставрації тощо[6]. Також риштуванням називають тимчасовий дощаний настил на підвищенні, поміст або тимчасове пристосування для підтримування чого-небудь у певному положенні.

Слово утворене від дієслова «риштувати» («забезпечувати», «споряджати», «оснащувати», «ставити риштування»), що є германізмом (від нім. rüsten)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Риштування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Риштовання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Риштак // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Риштунок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Руштовання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Тлумачний словник
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.