Роалд Гоффман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роалд Гоффман
Roald Hoffmann.jpg
Народився 18 липня 1937(1937-07-18) (79 років)
Золочів, нині Львівська область
Місце проживання США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність український єврей
Alma mater Колумбійський університет
Галузь наукових інтересів Хімія
Заклад Корнельський університет
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з хімії (1981)
Медаль Прістлі (1990)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Nobel prize medal.svg

Роалд Гоффман (ім'я при народженні — Руал Сафран, англ. Roald Hoffmann; нар. 18 липня 1937, Золочів) — американський хімік (органічна та квантова хімія), поет, драматург і філософ українського єврейського походження. Лауреат Нобелівської премії (1981) — «за розробку теорії протікання хімічних реакцій», що значно розширює можливості для планування хімічних експериментів.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 18 липня 1937 року в м. Золочів, нині Львівська область, Україна (тоді Золочівський повіт, ЗУНР, окупований Польщею, за їх адмінподілом — Львівське воєводство, Польська Республіка) родині випускника Львівської політехніки інженера Гілеля та вчительки Клари Сафран. Названий на честь норвезького полярного дослідника Руала Амундсена.

З початком гітлерівської окупації (1941) Сафрани опинилися в нацистському «трудовому таборі» для євреїв, звідки 1943 року їм вдалося втекти, але батька, який залишився, нацисти звинуватили в організації масової втечі й розстріляли. Решту родину переховував на горищі школи український вчитель в Уневі[1] Микола Дюк[2] (Дзюк[1]).

Після приходу червоної армії родина виїхала до Кракова, де мати Роалда вийшла заміж за Пауля Гоффмана, який усиновив осиротілого хлопця.[3] 1946 року родина Гоффманів опинилася у Німеччині й Австрії, де жила в таборах для «переміщених осіб». 1949 — родина отримала дозвіл на переїзд до США.

1955 — отримав громадянство США.

1958 — закінчив Колумбійський університет зі ступенем бакалавра медицини.

1962 — отримав ступінь доктора хімії (Гарвардський університет).

Спеціалізувався в Гарвардському та Московському університетах, а також в Упсалі (Швеція).

Перший значний успіх до Р.Гоффмана прийшов на початку 1960-х років, коли він запропонував метод розрахунків елементарних орбітальних молекул.

Професор Корнельського університету з 1965 р.[2]

Основні наукові дослідження Р.Гоффмана стосуються хімічної кінетики та вивчення хімічних реакцій. Ім'я вченого є в назвах наукових теорій, наприклад, «Правило (закон) Вудварда-Гоффмана» (1970 ці вчені видали книгу «Збереження орбітальної симетрії»).[3]

1981 — спільно з японським ученим Фукуі Кен'іті здобув Нобелівську премією з хімії.

Член Національної академії наук США, Американської асоціації фундаментальних наук, Міжнародної академії квантово-молекулярних досліджень, Американського фізичного товариства. Почесний доктор Королівського технологічного інституту в Швеції і Йєльського університету.

Є автором 5 поетичних збірок, 114 окремо надрукованих поем і 3 театральних п'єс (зокрема, п'єси «Кисень», 2001 — у співавторстві з Карлом Джерассі; розповідає про історію відкриття цього хімічного елементу у 18 столітті; перекладена 16 мовами й поставлена в багатьох театрах світу).

Вільно володіє англійською, німецькою, російською, французькою та шведською мовами, чудово розуміє українську та польську.

Цікавиться життям своєї Батьківщини: 2006 року відвідав рідний Золочів[2], де брав участь у відкритті пам'ятника євреям,[1] листується із земляками — золочівцями та тернопільчанами. «Україна — обітована земля мого серця» — написав він у листі до Золочева. Пам'ять вченого зберегла спогади про його дитинство у «гуцульському костюмчику».

Через фаховий журнал Chemical and Engineering News Р.Гоффман закликав вчених Заходу підтримувати молодих вчених колишнього СРСР заради їхнього наукового майбутнього[3].

У 2013 був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану[4].

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Ева Бер'єссон (шведка за походженням). Діти: син Гілель-Ян, дочка Інгрід-Гелен[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Роалд Гоффман // Золочів / «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 35.
  2. а б в Глумин П. Химик и лирик // Корреспондент. — 2010. — № 47 (435) (10 дек.). — С. 37—38.
  3. а б в Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
  4. Підтримаймо українців, і вони можуть помогти нам побудувати справедливішу Європу. Звернення світової академічної спільноти // zbruc.eu, 4.01.2014
  5. Глумин П. Химик и лирик… — С. 37.

Джерела[ред.ред. код]

  • Чекман І. Американський учений із Золочева // Вісник НАН України. — 2007. — № 7. — С. 48—50.

Посилання[ред.ред. код]