Роар Странд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роар Странд
Roar Strand.jpg
Особові дані
Народження 2 лютого 1970(1970-02-02) (49 років)
  Тронгейм, Норвегія
Зріст 179 см
Громадянство Flag of Norway.svg Норвегія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1977–1988 Норвегія «Нардо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–2010 Норвегія «Русенборг» 404 (76)
1993   Норвегія «Молде» 22 (9)
2013–2015 Норвегія «Мосвік» 11 (4)
2016–2017 Норвегія «Мелус» 2 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989 Норвегія Норегія U-20  ? (?)
1994–2003 Норвегія Норегія 42 (4)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Роар Странд (норв. Roar Strand, нар. 2 лютого 1970, Тронгейм) — норвезький футболіст. В основному грав на позиції півзахисника, але як універсал він також міг зіграти на позиції нападника і крайнього захисника.

Виступав, зокрема, за «Русенборг», а також національну збірну Норвегії., за яку зіграв 42 матчі. Він є гравцем з найбільшою кількістю матчів у норвезькій Туппелізі. Він виграв чемпіонат Норвегії 16 разів і п'ять разів — кубок Норвегії з футболу. Крім того він відзначався забитими голами в 21 сезоні вищої ліги поспіль.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольного клубу «Нардо» з рідного міста Тронгейм. 1989 року став гравцем «Русенборга» і відіграв за команду з Тронхейма наступні двадцять один сезон своєї ігрової кар'єри, за винятком 1993 року, коли він був відданий в оренду в «Молде». За цей час шістнадцять разів виборював титул чемпіона Норвегії (в тому числі 11 разів поспіль у 1994—2004 роках), а також п'ять разів — кубок країни.

Він у 11 сезонах брав участь у Лізі чемпіонів з «Русенборгом» і зіграв 71 матч плей-оф Ліги Чемпіонів і 106 матчів, включаючи кваліфікаційні матчі. Завдяки цьому Странд є одним з 20 гравців в історії Ліги чемпіонів, що зіграли 100 або більше матчів в турнірі за один і той же клуб. Йому також належить рекорд за кількістю виступів в норвезькій Тіппелізі[1] — Странд зіграв понад 400 матчів у норвезькій вищій лізі. Ювілейна гра (400-та) відбулася проти «Хам-Кама» у неділю, 21 вересня 2008 року. У неділю 19 квітня 2009 року він зіграв 600-й матч за «Русенборг», включаючи норвезьку Тіппелігу, кубок Норвегії, європейські кубки та Королівську лігу[2].

Странд розділяє європейський рекорд з Раяном Гіггзом з «Манчестер Юнайтед» щодо голів у 21 сезоні вищого дивізіону поспіль. Такий же результат у Пеле, однак, поза Європи рекорд належить Ромаріо, який забивав у 23 сезонах поспіль[3].

Завершив ігрову кар'єру у «Русенборзі» після сезону 2010 року, але в подальшому грав у нижчолігових клубах «Мосвік» та «Мелус», за які грав до 2017 року.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Странд грав за різні молодіжні команди в період між 1986 і 1989 роками, перш ніж був покликаний в збірну Норвегії U-21 у 1989 році, за яку він зіграв десять матчів і забив шість голів. Також з молодіжною збірною Странд зіграв на чемпіонаті світу. Норвегія вилетіла з турніру, посівши третє місце в групі, команда по черзі програла Іраку і Аргентині 0:1 і 0:2 відповідно, а в останньому матчі обіграла Іспанію з рахунком 4:2. Три збірні (Норвегія, Аргентина та Іспанія) мали по два очки, але за різницею м'ячів далі пройшли латиноамериканці.

У 1994 році він був призваний в основний склад збірної на чемпіонат світу 1994 року у США, але на поле не виходив. Його дебют відбувся 5 червня в рамках підготовки до турніру, де його команда програла з рахунком 2:0 Швеції.

Через чотири роки Странд грав на чемпіонаті світу 1998 року у Франції. Норвегія посіла друге місце в групі, зігравши внічию з Марокко і Шотландією, а в останньому турі несподівано з рахунком 2:1 обіграла Бразилію. В 1/16 фіналу Норвегія з мінімальним рахунком поступилася Італії, гол забив Крістіан Вієрі.

Останнім міжнародним турніром для Роара став чемпіонат Європи 2000 року у Бельгії і Нідерланди. Норвегія почала з перемоги з рахунком 1:0 над фаворитом групи, Іспанією. Далі послідували поразки з мінімальним рахунком від Сербії і Чорногорії, останній тур завершився нульовою нічиєю зі Словенією. Норвегія посіла третє місце в групі, поступившись сербам по додатковим показникам.

Він пішов з національної команди у 2003 році, незважаючи на численні прохання продовжити виступати за збірну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 42 матчі, забивши 4 голи[4]..

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Русенборг»: 1990, 1992, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010
«Русенборг»: 1990, 1992, 1995, 1999, 2003
«Русенборг»: 2010

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Flest kamper (Norwegian). Norwegian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2009-10-07. 
  2. Roar i 600 (Norwegian). Rosenborg BK. Архів оригіналу за 2013-05-22. Процитовано 2009-04-20. 
  3. Ashdown, John (16 September 2009). Ryan Is Giggs a goalscoring record breaker?. London: gurdian.co.uk. Процитовано 1 November 2009. 
  4. Roar Strand

Посилання[ред. | ред. код]