Роберто Полікано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Полікано
Roberto Policano.jpg
Роберто Полікано у складі «Торіно».
Особові дані
Народження 19 лютого 1964(1964-02-19) (55 років)
  Рим, Італія
Зріст 184 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1983 Італія «Латина» 47 (6)
1983–1987 Італія «Дженоа» 118 (9)
1987–1989 Італія «Рома» 35 (5)
1989–1992 Італія «Торіно» 80 (18)
1992–1997 Італія «Наполі» 92 (12)
1997 Італія «Казарано» 4 (0)
1998 Італія «Террачина» ? (?)
1998–1999 Італія «Латина» 23 (4)
1999 Мальта «Сліма Вондерерс» 0 (0)
1999–2000 Італія «Баракка Луго» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1986 Італія Італія U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Роберто Полікано (італ. Roberto Policano, нар. 19 лютого 1964, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — спортивний функціонер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1964 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Рома».

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду клубу «Латина», в якій провів два сезони, взявши участь у 47 матчах чемпіонату.

Згодом з 1983 року грав за «Дженоа», у складі якого дебютував у Серії А, після чого 1987 року перейшов у рідну «Рому» за 3,5 мільярди лір[1]. Втім у складі «вовків» не закріпився і після двох сезонів, за які зіграв лише 35 матчів в чемпіонаті, він перейшов у «Торіно». Саме з туринською командою Роберто досягнув найбільших результатів у кар'єрі, виборов у 1991 році титул володаря Кубка Мітропи, а у сезоні 1991/92 став фіналістом Кубка УЄФА та зайняв 3-тє місце у Серії А.

Після цього 1992 року за 6,5 млрд лір[2] перейшов у «Наполі» і відіграв за неаполітанську команду наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Найвищого результату з командою досягнув у останньому сезоні, ставши фіналістом Кубка Італії 1997 року, де на поле не виходив і незабаром перейшов у «Казарано». У цьому клубі на початку сезону 1997/98 він зіграв свої останні матчі на професійному рівні в Італії, зігравши чотири гри у Серії С1.

В подальшому грав в Лізі Ділеттанті (нині — Серія D) за клуби «Террачина» та «Латина», а у серпні 1999 року підписав міні-контракт на два матчі з мальтійським клубом «Сліма Вондерерс» в рамках першого раунда Кубка УЄФА 1999/00. Полікано зіграв в обох іграх, але мальтійці поступились швейцарському «Цюриху» з загальним рахунком 0:4.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Баракка Луго», за який виступав протягом 1999—2000 років в Лізі Ділеттанті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. У її складі став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Кар'єра функціонера[ред. | ред. код]

В 2000 році Полікано став спортивним директором клубу «Ареццо», де працював до вересня наступного року, а два місяці по тому став технічним консультантом клубу «Рондінелла». В лютому 2005 року перейшов на цю ж посаду у клубі «Катанія».

У 2007 році він очолив молодіжну структуру Thermal Calcio, команди з Абано-Терме. З 2008 року він працював в структурі «Удінезе».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1981–82 Італія «Латина» C1 15 2
1982–83 C2 32 4
1983–84 Італія «Дженоа» A 23 0
1984–85 B 33 3
1985–86 B 30 4
1986–87 B 32 2
Усього за «Дженоа» 118 9
1987–88 Італія «Рома» A 17 2
1988–89 A 18 3
Усього за «Рому» 35 5
1989–90 Італія «Торіно» B 29 5
1990–91 A 28 6
1991–92 A 23 7
Усього за «Торіно» 80 18
1992–93 Італія «Наполі» A 30 7
1993–94 A 19 3
1994–95 A 18 1
1995–96 A 17 1
1996–97 A 8 0
Усього за «Наполі» 92 12
1997–98 Італія «Казарано» C1 4 0
1997–98 Італія «Террачина» D 0 0
1998–99 Італія «Латина» D 23 4
1999–00 Мальта «Сліма Вондерерс» ПЛ 0 0
1999–00 Італія «Баракка Луго» D ? ?
Усього за кар'єру 399+ 54+

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1991

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Vol. 4 (1987-1988). 2012. с. 10. 
  2. Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Vol. 9 (1992-1993). 2012. с. 10. 

Посилання[ред. | ред. код]