Роберт Елліот Кан

Роберт (Боб) Елліот Кан
англ. Robert Elliot Kahn, Bob Kahn
Народився	23 грудня 1938(1938-12-23) (84 роки) Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	інженер
Галузь	інформатика
Відомий завдяки	винахідник протоколу TCP
Alma mater	Сіті Коледж
Науковий ступінь	доктор богослов'я
Науковий керівник	John B. Thomasd і Bede Liud
Заклад	Массачусетський технологічний інститут
Членство	Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США і Association for Computing Machinery
Magnum opus	ARPANET, TCP і TCP/IP
Посада	педагог
Нагороди	премія Тюрінга (2004) Webby Lifetime Achievement Awardd (2006) Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження (2002) премія Гарольда Пендераd (2010) EFF Pioneer Awardd (1992) премія королеви Єлизавети за інженерні досягненняd (2013) Премія Чарльза Старка Дрейпера (2001) Національна медаль технологій та інновацій США (1997) Медаль Александера Грема Белла (1997) SIGCOMM Award (1993) Премія Марконі (1994) Національна зала слави винахідників США Зал слави Інтернету (2012) CHM Fellow Awards Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (1996) Медаль Бенджаміна Франкліна Премія Японії (2008) Дійсний член ACMd (2001) почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюрихаd почесний доктор Принстонського університетуd ACM Software System Awardd (1991) премія в галузі комп'ютерів і комунікацій імені Кодзі Кобаясі
Медіафайли у Вікісховищі

Роберт Елліот (Боб) Кан (англ. Robert Elliot Kahn, Bob Kahn; * 23 грудня 1938, Нью-Йорк, США) — винахідник протоколу TCP; спільно з Вінтоном Серфом — винахідник протоколу IP.

Біографія

Здобув освіту інженера-електрика в міському коледжі Нью-Йорка (1960), дипломи магістра та доктора філософії в Прінстоні (1962, 1964). У 1972 Кан вступив на службу в державне агентство з військових розробок ARPA (сучасне DARPA). У тому ж році, в жовтні, відбувся перший досвід зі створення працездатної мережі ARPANET, що включала 40 серверів. У 1972–1974 для вирішення проблеми сумісності різних систем і каналів зв'язку Кан залучив Вінтона Серфа; команда Кана-Серфа розробила протокол віддаленого мережевого обміну, відомий як TCP, під керівництвом Леонарда Кляйнрока. Досягнувши поста директора інформаційного департаменту DARPA, в наступні роки Кан керував багатомільярдним проектом Strategic Computing Program. У 1986 Кан перейшов на роботу в CNRI і очолює її донині (січень 2008).

Роботи Кана і Серфа 1970-х років, які створили технічну основу сучасного інтернету, відзначені численними національними та міжнародними нагородами; остання за часом — Премія Японії (січень 2008).

Література

• Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.