Роберт Клайв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Клайв
Robert Clive, 1st Baron Clive by Nathaniel Dance, (later Sir Nathaniel Dance-Holland, Bt).jpg
Народився 25 вересня 1725(1725-09-25)
Шропшир, Велика Британія
Помер 22 листопада 1774(1774-11-22)[1][2][3][4][5] (49 років)
Лондон, Королівство Велика Британія
Поховання Шропшир
Громадянство
(підданство)
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність політик
Alma mater Merchant Taylors' School[d]
Мова творів англійська[1]
Учасник Карнатікські війни
Членство Лондонське королівське товариство
Титул Барон
Посада член Палати общин Великої Британії[d]
Військове звання генерал-майор
Діти Edward Clive, 1st Earl of Powis[d]
Нагороди

Роберт Клайв (англ. Robert Clive, 1st Baron Clive of Plassey; 29 вересня 1725(17250929) — 22 листопада 1774) — британський генерал і чиновник, який затвердив панування Британської Ост-індської компанії у Південної Індії і Бенгалії. Він поклав початок розширенню впливу Британії на території субконтиненту, що призвело до створення Британської Індії. Після перемоги під Плессі отримав титул барона з переможним епітетом «Плессійський».

Падіння Калькутти[ред. | ред. код]

Клайв вперше проявив себе при обороні Аркота у 1751 році. На перші позиції висунувся під час Семирічної війни (1756-63), яка призвела до витіснення французів з Індії.

У середині XVIII століття англійці змогли помітно зміцнити свої позиції в Бенгалі, підтримуючи дружні відносини з навабами. У 1756 році щойно вступив у правління 18-річний наваба Сірадж-уд-Даул напав на основний британський плацдарм Калькутту і взяв її. Деякі мешканці бігли, інші були взяті в полон і заточені в камеру військової в'язниці Форту-Вільяма, розміром 14 на 18 футів, з 2-ма невеликими вікнами, відому під ім'ям «Чорної Ями». На інший ранок з 146 в'язнів (чоловіків і жінок) в живих залишилося тільки 23. Решта задихнулася або загинула від теплового удару. Клайв, який повернувся вже з Англії, був у цей час в Мадрасі; з ескадрою адмірала Уотсона він відплив до дельти Гангу, і Калькутта швидко і легко була повернута. Укладений мир відновив усі права Компанії і дав їй щедру винагороду за збитки.

Перемоги Клайва в Східній Індії[ред. | ред. код]

Коли почалася війна з французами, Клайв зайняв Чанданнагар. Роздратований цим Сірадж-уд-Даул вступив у союз з французами, але Клайв з невеликими силами (1000 європейців, 2 000 сипаїв і 8 гармат) розбив військо наваби (35000 піхоти, 15000 кінноти і 50 гармат) під Плессі. З цього дня вважається початок британського панування в Східній Індії.

На місце Сираджа був посаджений Мир Джафар, креатура Клайва, що взяв з нього за це величезні гроші. У цьому ж році новий наваба офіційно поступився англійцям правом прибуткової податі і суду в цілому окрузі близько Калькутти, відомому тепер під назвою «округу 24-х парган» (882 квадр. милі).

Розширення Клайвом контролю над Індією[ред. | ред. код]

Роберт Клайв зустрічається з Мир Джафаром після битви при Плессі

У 1759 році англійці отримали від делійського імператора (номінального сюзерена бенгальського наваби) право стягувати також й поземельну подати. Нарешті в 1765 році імператор поступився зайнятими областями Клайву в повну і вічну власність. Клайв отримував з Компанії 222958 рупій річної ренти до своєї смерті (1774), коли право власності перейшло до Компанії.

У 1758 році Клайв був зроблений компанійським губернатором Бенгалу. До свого другого перебування в Англії (1760–1765) він відбив напад делійського принца, згодом султана, Шаха-Алама, відняв у французів Мадрас з прилеглим берегом і встановив тверде вплив Англії при гайдерабадском дворі в Південній Індії. В цей же час він розтрощив при Чінсурахе силу голландців, яких з тих часів в Індії лише терпіли.

У 1761 році був позбавлений влади Мир-Джафар, і на його місце посаджений Мир-Касим, причому англійці знову зробили земельні придбання. У 1763 році Мир-Касим, який мріяв про незалежність і сформував собі армію на європейський лад, обурився; 2000 сипаїв в Патне і близько 200 англійців в різних місцях Бенгалу були вирізані.

У наступному році англійські війська, які приводяться майорами Адамсом і Мунро, розбили в історичній битві під Буксарі заколотників, що вступили вже в союз з делійським імператором Шахом-Аламом і аудским навабою, незважаючи на те, що в англійському таборі стався перший бунт сипаїв (втихомирений Мунро, який розстріляв з гармат 24 призвідників — рід страти, запозичений у Моголів). Шах-Алам з'явився з повинною в англійський табір; Ауд був зайнятий англійцями, а на місце Мир-Касима знову посаджений старий наваба Мир-Джафар, при чому, звичайно, англійці отримали великі суми грошей.

Перетворення компанії[ред. | ред. код]

Пам'ятник лорду Клайву навпроти Сент-Джеймського парку у Вестмінстері

У 1765 році Клайв, прибув знову з Англії, прикладав тепер усі зусилля, щоб зміцнити територіальні володіння Компанії і знищити зловживання, побори, вимагання і хабарі службовців Компанії. Він швидко виступив з Калькутти в Аллахабад і тут розпоряджався долями майже всієї Північної Індії. Ауд був відданий колишньому навабі із зобов'язанням сплатити півмільйона фунтів стерлінгів військових витрат, а провінції Аллахабад і Кора (між Гангом і Ямуною) — імператору Шах-Аламу, який подарував за це Компанії дивани, тобто право фіскальної адміністрації в Бенгалі, Біхарі і Оріссі .


У 1766 р Клайв перетворив місцеву адміністрацію Компанії. Всі службовці, цивільні і військові, були глибоко деморалізовані. Їх оклади були незначні, а тому їм дозволялося відшкодовувати відсутню (іноді сторицею) шляхом торгівлі та подарунків. Незважаючи на опір цивільних службовців і відкрите обурення двохсот офіцерів, Клайв провів свою реформу. Торгівля і хабарі були заборонені на майбутній час службовцям, тому що передбачалося підвищення окладів від зисків соляної монополії.

У 1767 році Клайв повернувся остаточно в Європу. Спалахнув в 1769 році в Бенгалії страшний голод позначився на котируваннях Ост-Індської компанії і вже в 1773 році компанія стояла на порозі банкрутства і просила уряд Великої Британії надати їй допомогу. Після цього парламент почав розслідування діяльності Роберта Клайва, якого звинувачував у зловживаннях. Клайв був визнаний винним, проте був виправданий за послуги, надані своїй країні. Проте в 1774 році Роберт Клайв покінчив із собою.

Черепаха Клайва по імені Адвайта, як повідомлялося в засобах масової інформації, пережила господаря на 232 року, доживши в Калькутті до 2006 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Burhan Ibn Hasan Tuzak-I-Walajahi (University of Madras) 1934
  • H.E.Busteed Echoes from Old Calcutta (Calcutta) 1908
  • A. Mervyn Davies Clive of Plassey (London) 1939
  • Michael Edwardes The Battle of Plassey and the Conquest of Bengal (London) 1963
  • Thomas Babington Macaulay «Lord Clive» Essays (London: Longman's, Green & Co.) 1891 pp502-547
  • P.J. Marshall Bengal, The British Bridgehead: Eastern India 1740–1828 (Cambridge) 1988

Примітки[ред. | ред. код]