Роберт Кольдевей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Йоганн Кольдевей
нім. Johannes Gustav Eduard Robert Koldewey
Robert Koldewey 1.jpg
Ім'я при народженні нім. Johannes Gustav Eduard Robert Koldewey
Народився 10 вересня 1855(1855-09-10)
м. Бланкенбург
Помер 4 лютого 1925(1925-02-04) (69 років)
Берлін
Поховання
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність археолог, architectural historian, архітектор
Відомий завдяки археологія
Володіє мовами німецька[1]
Заклад Музей Передньої Азії
Членство Німецький археологічний інститут
Нагороди

Leibniz Medal[d] (1910)

почесний доктор[d]

Silver Leibniz medal[d] (1910)

Роберт Кольдевей (нім. Johannes Gustav Eduard Robert Koldewey; 10 вересня 1855, Бланкенбург — 4 лютого 1925, Берлін) — німецький вчений-археолог, архітектор та викладач. Відомий глибокими дослідженнями руїн давнього Вавилону, відкриттям залишків зикурату Етеменанкі (прообразу міфологічної Вавилонської Вежі), Висячих Садів Семіраміди та Брами Іштар.

Життєпис[ред. | ред. код]

Роберт Кольдевей народився 10-го вересня 1855-го року у місті Бланкенбург, герцогства Брауншвейг (в теперішньому районі Гарц, земля Саксонія-Ангальт), в сім'ї Германа Кольдевея, митника за професією, та Доріс Кольдевей (уродженої Купфер). Його дядько, Карл Кольдевей (1837—1908), був полярним дослідником і директором Адміралтейства в Гамбургу. Шкільну освіту майбутній археолог отримував у брауншвейзькій гімназії, а після переїзду родини в Альтону (1869) — у гамбурзькій християнській гімназії, яку він закінчив у 1875-му. Вищу освіту здобував у Берліні, Мюнхені та Відні, вивчаючи архітектуру, археологію та історію мистецтва. По закінченні освіти, у 1887—1897 він працював викладачем в архітектурному училищі в Герлітці.

Перші дослідження[ред. | ред. код]

Ще в молоді роки, щоб якнайдешевше ознайомитись із пам'ятками Стародавньої Греції, Кольдевей разом із двома американськими товаришами здійснив морську мандрівку Егейським Морем. 1882-го року, як співробітник експедиції американського археолога Френсіса Генрі Бекона, він брав участь у розкопках поселення Ассос у західній Туреччині. Ця робота привернула до нього увагу Німецького Археологічного Інституту, який запросив його до археологічних експедицій на Лесбос (1885), а згодом і у Месопотамію. З 1892 по 1894 Кольдевей мандрує південною Італією та Сицилією, роблячи виміри та замальовки античних храмів. У 1894, за його дослідження, Фрайбурзький університет нагороджує Роберта Кольдевея званням почесного доктора наук.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.