Роберт Кох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Кох
нім. Heinrich Hermann Robert Koch
Robert Koch.jpg
Ім'я при народженні нім. Heinrich Hermann Robert Koch
Народився 11 грудня 1843(1843-12-11)[1][2][3]
Клаусталь[d], Клаусталь-Целлерфельд, Zellerfeld District[d], Німеччина
Помер 27 травня 1910(1910-05-27)[4][2][…] (66 років)
Баден-Баден, Велике герцогство Баден, Німецька імперія[5]
·гострий інфаркт міокарда
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
War ensign of the German Empire Navy 1848-1852.svg Німецький союз
Національність німець
Діяльність біолог, лікар, винахідник, фотограф, викладач університету, хімік
Відомий завдяки виявленню збудників холери, туберкульозу, отриманню в чистій культурі збудника сибірки
Alma mater Ганноверський університет і Геттінгенський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][6]
Науковий керівник Георг Майснер[d] і Рудольф Вірхов
Відомі учні Йоганес Фібіґер, Август фон Васерман[d], Alexander Crever Abbott[d] і John Addison Fordyce[d]
Володіє мовами англійська[4]
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Учасник Французько-прусська війна
Членство Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзі[d], Російська академія наук, Французька академія наук[7] і Паризька медична академія[d]
У шлюбі з Еммі Кох[d] і Гедвіга Кох[d]
Автограф Robert Koch signature.svg
Нагороди

Ро́берт Кох (нім. Robert Koch; 11 грудня 1843 — 27 травня 1910) — німецький мікробіолог, один з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології. Відомий своєю роллю у визначенні збудників туберкульозу, холери та сибірки та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання.[8] Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які містили отруту, зокрема, з препаратами миш'яку. Крім своїх інноваційних досліджень із захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив та вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології, зробив основні відкриття в галузі громадського здоров'я.[9] Його дослідження стали основою для створення постулатів Коха — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов'язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» у медичній мікробіології[9]. У 1905 році Кох отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за свої новаторські дослідження в галузі туберкульозу.[9] Інститут Роберта Коха[en] названо на його честь.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Геттінгенський університет. У 1872—1880 роках працював санітарним лікарем у Вольштині (Польща), де організував домашню лабораторію і здійснив свої перші мікробіологічні дослідження. Там є його меморіальний музей.

У 1885—1891 роках — професор Берлінського університету і директор інституту гігієни. Директор інституту інфекційних хвороб у Берліні (1891—1904 роки), що пізніше був названий його ім'ям.

Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох здійснив експедиції до Єгипту, Індії. Вперше одержав чисту культуру раніше відкритої бактерії (тоді — бацили) сибірки, чим довів її здатність утворювати спори, і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані постулати Коха — правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери.

Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Як у той час, так і тепер, це захворювання є однією з головних причин смертності. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. Антиген під назвою туберкуліну дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції гіперчутливості сповільненого типу на токсин туберкульозної бактерії. Вакцинація проти туберкульозу з'явилась тільки через декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу — бактерії, які одержали назву «паличок Коха», але й довів, що певні види бактерій завжди спричиняють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на штучних середовищах. За ці досягнення в 1905 році Нобелівський комітет удостоїв Роберта Коха Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Р. Кох був удостоєний багатьох нагород, в тому числі прусського ордена Пошани (1906).

Помер раптово від серцевого нападу в Баден-Бадені.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На його честь назвали Берлінський інститут інфекційних хвороб. Його ім'я носять наукові премії — нім. Robert-Koch-Preis Німеччини та англ. Robert Koch Award. Його ім'я носять багато вулиць у різних містах Німеччини.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
  3. Nobelprize.org
  4. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Шамин А. Н. Кох Роберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 13 : Конда — Кун. — С. 295.
  6. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118564064 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  7. NNDB — 2002.
  8. «Robert Koch.» World of Microbiology and Immunology. Ed. Brenda Wilmoth Lerner and K. Lee Lerner. Detroit: Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 Apr. 2013.
  9. а б в Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. Print.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. (англ.)
  • «Heinrich Hermann Robert Koch.» World of Scientific Discovery. Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 April 2013. (англ.)
  • Manfred Vasold: Robert Koch, der Entdecker von Krankheitserregern. Spektrum der Wissenschaften Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2002, ISBN 3-936278-21-0 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Robert Koch — Biographical Nobel Prizes and Laureates [1] (англ.)