Перейти до вмісту

Роберт Кілвордбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Кілвордбі
англ. Robert Kilwardby, лат. Robertus de Valle Verbi
Народився1215[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 вересня 1279 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вітербо, Лаціо, Королівство Італія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВітербо Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоКоролівство Англія
Місце проживанняКентербері
Діяльністьтеолог
Відомий завдякиархієпископ Кентерберійський
Alma materПаризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовлатина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакардинал
ПопередникВільям Чілленден
НаступникРоберт Барнелл
Конфесіякатолицизм

Роберт Кілвордбі (англ. Robert Kilwardby, лат. Robertus de Valle Verbi; до 1240 — 11 вересня 1279) — кардинал, архієпископ Кентерберійський, теолог, схоласт[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Парижі, там же і викладав логіку і граматику, став відомим теологом. У 1261 році вступив у домініканський орден і став пріором домініканців в Англії. У 1272—1278 роках архієпископ Кентерберійський.

У 1277 році, не зважаючи на те, що томізм був офіційно прийнятий домініканцями, слідом за архієпископом Паризьким Ег'єном Тамп'є засудив низку положень вчення Томи Аквінського в Оксфорді (перш за все про єдність субстанційної форми); це засудження підтримав 1284 року і його наступник Джон Пекхем.[4]

У 1278 році призначений кардиналом Порто і Санта-Руфіна.

Праці

[ред. | ред. код]

Написав такі трактати:

  • «In Priscianum de Constructione Commentarius»,
  • коментарі на «De Passione Christi»
  • «De Sacramento Altaris»
  • «De ortu scientiarum»[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ http://link.springer.com/10.1007/978-1-4020-9729-4_447
  3. ↑ Кильвордби, Роберт // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XV. — С. 59. (рос. дореф.)
  4. ↑ «Нова філософська енциклопедія»: У 4 тт. М.: Думка. Під редакцією В. С. Стьопіна. 2001.
  5. ↑ С. Л. Василенко. «Базова тотожність математичних основ гармонії»

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Silva, José Filipe. Robert Kilwardby. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016. (англ.)
  • Burton E. Robert Kilwardby. The Catholic Encyclopedia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2009. (англ.)
  • Salvador Miranda. KILWARDBY, O.P., Robert. The Cardinals of the Holy Roman Church. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2009. (англ.)
  • Артур Брайант. «Епоха лицарства»(рос.)
П'єр Абеляр Це незавершена стаття про теолога або теологиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Кілвордбі&oldid=38808587