Роберт Мартінек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Мартінек
нім. Robert Martinek
Народився 2 лютого 1889(1889-02-02)[1]
Nové Hradyd
Помер 28 червня 1944(1944-06-28)[1] (55 років)
Березино, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна  Австрія
Діяльність військовослужбовець
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності з 1907
Військове звання Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Бронзовий Іспанський Хрест
Бронзовий Іспанський Хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Кримський щит
Кримський щит

Роберт Мартінек (нім. Robert Martinek; 2 лютого 188928 червня 1944) — австрійський і німецький офіцер, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Початок військової кар'єри[ред. | ред. код]

Народився в родині пивовара. У 1907 році записався в імператорську армію. Після закінчення військового училища в серпні 1910 року одержав звання лейтенанта, направлений в полк польової артилерії.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

На початку Першої світової війни воював на Галицькому фронті, з вересня 1914 року — командир батареї. За бойові заслуги відзначений численними нагородами

Між світовими війнами[ред. | ред. код]

Продовжив службу в армії Австрійської республіки. У 1930-х роках викладав в артилерійській школі, автор ряду технічних удосконалень. Після аншлюсу автоматичо став офіцером вермахту. Перед початком Другої світової війни — начальник артилерії 7-го армійського корпусу.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. З 10 листопада 1941 по 1 січня 1942 року — командир 267-ї піхотної дивізії (бої під Москвою в районі Точкові, Звенигорода і Руза). В результаті радянського наступу 11-17 грудня 1941 дивізія виявилася розірвана на дві частини. В ході відступу від Звенигорода до Рузі нею була втрачена фактично вся артилерія. Стояло питання про розформування з'єднання.

З 1 січня по 1 травня 1942 року — командир 7-ї гірської дивізії. З травня 1942 року — командувач 30-м артилерійським командуванням 11-ї армії. З 22 липня по 10 вересня 1942 року — знову командир 7-ї гірської дивізії. Одночасно з 1 січня по 1 грудня 1942 року — командир 1-ї гірської дивізії.

З 1 грудня 1942 по 13 листопада 1943 року і з 18 квітня по 28 червня 1944 року — командувач 39-м танковим корпусом. 28 червня 1944 загинув в результаті авіанальоту в ході радянського наступу в Білорусії.

Оцінка[ред. | ред. код]

Еріх фон Манштейн називав Мартінека «видатним артилеристом».

Командувач обороною і останній комендант Берліна Гельмут Вейдлінг, перебуваючи в радянському полоні, в 1951 році дав наступну характеристику Роберту Мартінек: «Один з найбільш здібних артилеристів, яких мені коли-небудь доводилося знати. На мою думку, він був би найкращим кандидатом на пост інспектора артилерії німецької армії.»

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

28 червня 1963 року на честь Мартінека назвали казарми артилеристів у Бадені.

Література[ред. | ред. код]

  • Rudolf Berdach, Erich Dethleffsen: General der Artillerie — Robert Martinek. Lebensbild eines Soldaten, 1975.
  • Florian Berger. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. — 2. — Wien: Selbstverlag Florian Berger, 2000. — 415 p. — ISBN 3-9501307-0-5.
  • Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
  • Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Михалёв И., Четвериков Л., фон Хассель А., Мерроу А. «Бои под Звенигородом осенью-зимой 1941 года. Взгляд с немецкой стороны». — М., 2011. — 372 с., ил., цв. вкл.
  • Hinze Rolf, «Bug — Moskwa — Beresina // Die Hannoversche Artillerie. Hier in 2 Bänden komplett — Bd.1: AR 19 — AR (mot.) 19 — PzAR 19; Bd.2: AR 267 (IV./AR 231). Der Weg eines bespannten Artillerie-Regiments im 2. Weltkrieg bis zum Zusammenbruch der Heeresgruppe Mitte», Düsseldorf, Selbstverlag, 1978.
  • Манштейн, Эрих, фон. Утерянные победы. — М.: АСТ, 2014. — 832 c. — ISBN 978-5-17-079134-7
  • Erich Dethleffsen: Robert Martinek – General der Artillerie, Lebensbild eines Soldaten, 1975

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #137935056 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.