Роберт Радеке
| Роберт Радеке | |
|---|---|
| нім. Robert Radecke | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 31 жовтня 1830[1][2][…] |
| Місце народження | Дзецьморовіце, Ґміна Валім[1][4] |
| Дата смерті | 21 червня 1911[2][3][…] (80 років) |
| Місце смерті | Вернігероде, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина[4] |
| Поховання | Старе кладовище дванадцяти апостолівd |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | диригент, композитор, піаніст, органіст |
| Відомі учні | Cornélie van Oosterzeed |
| Інструменти | скрипка і фортепіано[6] |
| Діти | Ernst Radecked[1] |
| Автограф |
.jpg){kind=small} |
 Файли у Вікісховищі | |
Роберт Радеке (нім. Robert Radecke; 31 жовтня 1830, Дітмансдорф, Нижня Сілезія (нині Дзечморовіце в Нижньосілезькому воєводстві Польщі) — 21 червня 1911, Вернігероде) — німецький композитор, диригент і музичний педагог, скрипаль, піаніст. Батько Ернста Радеке.
Біографія[ред. | ред. код]
Починав вчитися музики у Петера Люстнера. Потім закінчив Лейпцизьку консерваторію, де був учнем Юліуса Ріца (композиція), Ігнаца Мошелеса (фортеп'яно) і Фердинанда Давида (скрипка). У Лейпцигу Радек був членом оркестру Гевандгауза і лише через два роки після закінчення навчання, 1852 року став віцедиректором співочої академії та 1853 року — капельмейстером міського театру.
З 1855 року жив і працював, головним чином, в Берліні. Виступав як піаніст, грав другу скрипку у квартеті Фердинанда Лауба. З 1858 року диригував абонементними концертами, в 1863—1887 рр. капельмейстер придворної опери. Після смерті Юліуса Штерна 1883 року упродовж п'яти років очолював створену ним Консерваторію Штерна, в 1892—1907 рр. директор Королівського інституту церковної музики. У композиторській спадщині Радеке — симфонія фа мажор, увертюри «На березі» (нім. Am Strande) і «Король Йоганн», хорова і камерна музика, пісні.
Брат Рудольф Радек (1829—1893) — хоровий диригент.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Г. Риман Радеке // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1073.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Радеке, Роберт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 67.
Посилання[ред. | ред. код]
- Радеке, Роберт: ноты произведений на International Music Score Library Project
|
