Перейти до вмісту

Роберт Сапольскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роберт Моріс Сапольскі
нім. Robert Sapolsky
Роберт Сапольскі у 2009
Роберт Сапольскі у 2009
Роберт Сапольскі у 2009
Народився6 квітня 1957(1957-04-06) (68 років)
Бруклін, Нью-Йорк, США
Місце проживанняСША
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьєвреї[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвикладач університету, письменник, біолог, невролог, науково-педагогічний працівник, нейронауковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет, Рокфеллерівський університет
ГалузьНейронаука, нейробіологія, фізична антропологія, приматологія
ЗакладСтенфордський університет
Вчене званняJohn A. and Cynthia Fry Gunn Professorshipd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдокторський ступінь
Науковий керівникBruce McEwend Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Особ. сторінкаprofiles.stanford.edu/robert-sapolsky Редагувати інформацію у Вікіданих
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Роберт Сапольскі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Роберт Моріс Сапольскі (нар. 6 квітня 1957, Бруклін) — американський нейроендокринолог, професор біології, нейронауки і нейрохірургії в Стенфордському університеті, науковий співробітник Національних музеїв Кенії, дослідник і автор науково-популярних книг[2].

Дитинство і освіта

[ред. | ред. код]

Роберт Сапольскі народився у Брукліні, Нью-Йорк в сім'ї ортодоксальних юдеїв іммігрантів із Радянського союзу. У дитинстві він читав про горил і уявляв собі життя поруч з цими тваринами. У 12 років писав листи до приматологів і під час навчання у школі Джона Дьюї (англ. John Dewey High School) вивчав приматологію і суахілі самостійно[3].

У 1978 році Сапольскі отримав ступінь бакалавра фізичної антропології з відзнакою (summa cum laude) у Гардвардському університеті[4], після чого поїхав до Кенії вивчати соціальну поведінку бабуїнів у дикій природі. Після повернення до США Сапольскі продовжив навчання у Рокфеллерівському університеті, де здобув ступінь кандидата наук із ендокринології у лабораторії Брюса МакІвена (англ. Bruce McEwen).

Після початкового півторарічного польового дослідження в Африці, Сапольскі повертався туди щоліта на 4 місяці впродовж наступних 25 років (від пізніх 70-х до ранніх 90-х), щоб спостерігати за однією і тією ж групою бабуїнів. Він проводив 8-10 годин щодня, документуючи поведінку цих тварин[5].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Сапольські займає посаду професора Стенфордського університету, працюючи у кількох відділах, зокрема біологічних наук, нейрології і нейрологічних наук, і нейрохірургії[6].

Нейроендокринологічні дослідження Роберта Сапольскі в основному присвячені темам стресу та дегенерації нейронів, він працює над можливими стратегіями застосування генної терапії для захисту вразливих нейронів, зокрема від згубного впливу глюкокортикоїдів. У своїх польових дослідженнях бабуїнів Сапольскі намагався знайти джерела стресу в їхньому оточенні та встановити зв'язок між індивідуальними особливостями і закономірністю розвитку захворювань, пов'язаних зі стресом, у цих тварин. Конкретніше, він вивчає рівень кортизолу в приматів на різних щаблях соціальної ієрархії, щоб визначити рівень стресу.

Робота Сапольскі широко висвітлюється у ЗМІ, найзначнішим прикладом є документальний фільм National Geographic «Stress: Portrait of a Killer»[7], кілька статей у New York Times[8][9], Wired[10], журналі Стенфордського університету де він публікує статті про свої дослідження[3]. Він також написав ряд науково-популярних та одну наукову працю «Психологія стресу» в оригіналі (Why Zebras Don't Get Ulcers), що вважається основною працею науковця.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Сапольскі отримав численні нагороди за роботу, зокрема стипендію МакАртура у 1987 році[11], стипендію Фундації Альфреда Слоуна і стипендію Клінгенштайна із нейронауки, був нагороджений як молодий науковець Національним науковим фондом США, Нейронауковим товариством, Товариством біологічної психіатрії та Міжнародним товариством Психонейроендокринології.

У 2007 році він отримав нагороду імені Джона МакГоверна із поведінкової науки від Американської асоціації сприяння розвитку науки[12]. У 2008 році неприбуткова корпорація Wonderfest нагородила Сапольскі Премією Карла Сагана за популяризацію науки[13].

Погляди

[ред. | ред. код]

Сапольскі називає себе атеїстом[14][15][16]. Зокрема у промові з нагоди вручення «Emperor Has No Clothes Award» у 2003 році він сказав: «Я ріс у сім'ї ортодоксальних юдеїв, і був щиро релігійним десь до 13 років. У підлітковому віці одною із визначальних дій мого життя був повний відрив від будь-яких релігійних поглядів»[17].

Вибрані праці

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
  • Sapolsky, Robert (January 1990). Stress in The Wild (PDF). Scientific American. 262 (1): 106—113. PMID 2294581. Процитовано 28 серпня 2012.
  • Sapolsky, Robert; Lewis C. Krey; Bruce S. McEwen (25 вересня 2000). The Neuroendocrinology of Stress and Aging: The Glucocorticoid Cascade Hypothesis. Science of Aging Knowledge Environment. 38: 21.
  • Sapolsky, Robert; L. Michael Romero and Allan U. Munck (2000). How Do Glucocorticoids Influence Stress Responses? Integrating Permissive, Suppressive, Stimulatory, and Preparative Actions. Endocrine Reviews. 21 (1): 55—89. doi:10.1210/er.21.1.55. PMID 10696570.
  • Sapolsky, Robert (September 2003). Taming stress. Scientific American. Sept. 2003: 87—95.
  • Sapolsky, Robert; Rodrigues SM. (2009). Disruption of Fear Memory through Dual-Hormone Gene Therapy. Biol Psychiatry. 65 (5): 441—4. doi:10.1016/j.biopsych.2008.09.003. PMC 2660393. PMID 18973875.
  • Sapolsky, Robert; Mitra R. (2009). Effects of enrichment predominate over those of chronic stress on fear-related behavior in male rats. Stress. 12 (4): 305—12. doi:10.1080/10253890802379955. PMID 19051124.
  • Sapolsky, Robert; Cheng MY., Sun G., Jin M., Zhao H. and Steinberg GK. (2009). Blocking glucocorticoid and enhancing estrogenic genomic signaling protects against cerebral ischemia. J Cereb Blood Flow Metab. 29 (1): 130—6. doi:10.1038/jcbfm.2008.105. PMID 18797472.

Курси

[ред. | ред. код]
  • Being Human: Life Lessons from the Frontiers of Science, курс від Teaching Company in 2012.[18]
  • Biology and Human Behavior: The Neurological Origins of Individuality, курс від Teaching Company in 2005.[19]
  • Stress and Your Body, курс від Teaching Company in 2010.[20]
  • Human Behavioral Biology, курс для студентів Стенфордського університету. 2011

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Роберт Сапольскі. Чому зебри не страждають на виразку. Пер. з англійської Ольги Любастової. – Київ: Фабула, 2020. – 400 с.
  • Роберт Сапольскі. Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас. Пер. з англ. Олени Любенко. – Київ, Наш Формат, 2021. – 672 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://stanfordmag.org/contents/going-wild
  2. ↑ Robert Sapolsky. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 31 січня 2015.
  3. ↑ а б Vaughan, Christopher. Going Wild A biologist gets in touch with his inner primate. Stanford Magazine. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  4. ↑ About Robert Sapolsky: advancing our understanding of stress for decades. Stanford University. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
  5. ↑ Transcript of How I Write Conversation with Robert Sapolsky. Stanford University. Процитовано 1 лютого 2015.
  6. ↑ Stanford Univ. detail of Prof. Sapolsky. Процитовано 1 лютого 2015.
  7. ↑ Stress: Portrait of a Killer. Stress: Portrait of a Killer. Stanford University, National Geographic. 2008. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2015.
  8. ↑ Brown, Patricia Leigh (19 квітня 2001). AT HOME WITH: DR. ROBERT M. SAPOLSKY; Family Man With a Foot In the Veld. New York Times Archives. New York Times Company. Процитовано 1 лютого 2015.
  9. ↑ Angier, Natalie (13 квітня 2004). No Time for Bullies: Baboons Retool Their Culture. New York Times Archives. New York Times Company. Процитовано 1 лютого 2014.
  10. ↑ Lehrer, Jonah (28 липня 2010). Under Pressure: The Search for a Stress Vaccine. Wired Magazine. Wired.com. Процитовано 1 лютого 2015.
  11. ↑ Robert Morris Sapolsky. www.macfound.org (англ.). Процитовано 1 червня 2021.
  12. ↑ About AAAS: John McGovern Lecture. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  13. ↑ Sagan Prize Recipients. wonderfest.org. 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
  14. ↑ Shwartz, Mark (7 березня 2007). Robert Sapolsky discusses physiological effects of stress. News. Stanford University. Процитовано 1 лютого 2015.
  15. ↑ Karen Song (Feb 26, 2008). Robert Sapolsky on YouTube. YouTubey. Процитовано 1 лютого 2015.
  16. ↑ Professor Sapolsky Explains the Origin of Religion Part 1/2. Процитовано 1 лютого 2015.
  17. ↑ Professor Sapolsky, Belief and Biology. Процитовано 1 лютого 2015.
  18. ↑ Robert Sapolsky (2012). Being Human: Life Lessons from the Frontiers of Science. The Teaching Company. Процитовано 20 квітня 2012.
  19. ↑ Robert Sapolsky (2005). Biology and Human Behavior: The Neurological Origins of Individuality, 2nd edition. The Teaching Company. Процитовано 10 листопада 2010.
  20. ↑ Robert Sapolsky (2010). Stress and Your Body. The Teaching Company. Процитовано 29 травня 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберт_Сапольскі&oldid=41816586