Роберт Сесіл (юрист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Сесіл
англ. Robert Cecil
Robert Cecil, 1st Viscount Cecil of Chelwood - Project Gutenberg eText 15306.jpg
Ім'я при народженні англ. Robert Gascoyne Viscount Cecil
Народився 14 вересня 1864(1864-09-14)[1][2][3][4]
Cavendish Square[d], Вестмінстер, Великий Лондон, Великий Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Помер 24 листопада 1958(1958-11-24)[1][3][4] (94 роки)
Танбридж-Уельс[d], Tunbridge Wells[d], неметропольне графство Кент[d], Кент, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність політик[1], есперантист, адвокат, дипломат
Сфера роботи юриспруденція
Alma mater Університетський коледж
Ітонський коледж
Мова творів есперанто, англійська[2]
Заклад Ліга Націй
Титул віконт
Посада Under-Secretary of State for Foreign Affairs[d], лорд-хранитель Малої печатки, Канцлер герцогства Ланкастерського, Член Таємної ради Великої Британії[d], лорд-хранитель Малої печатки, Member of the 32nd Parliament of the United Kingdom[d], Член 31-го Парламенту Сполученого Королівства[d], Член 30-го Парламенту Сполученого Королівства[d], Member of the 28th Parliament of the United Kingdom[d] і міністр
Партія Консервативна партія
Батько Роберт Гаскойн-Сесіл Солсбері
Мати Georgina Gascoyne-Cecil, Marchioness of Salisbury[d]
Брати, сестри
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1937)

Едгар Олджернон Роберт Гескойн-Сесіл, 1-й віконт Сесіл-оф-Челвуд (англ. Robert Cecil; 14 вересня 1864(18640914), Лондон - 24 листопада 1958, Західний Суссекс) - британський юрист, парламентський, громадський і державний діяч, активний співробітник і ідеолог Ліги Націй, довголітній представник Великої Британії в Раді Ліги, лауреат Нобелівської премії миру 1937 року, врученої йому за заслуги перед Лігою Націй.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Лондоні, третій син лорда Роберта Гаскойн-Сесіла (в майбутньому - 3-го маркіза Солсбері і британського Прем'єр-міністра ) і Джорджіни, дочки барона Олдерсона.

Деякі факти[ред. | ред. код]

У Лізі Націй часто обстоював права національних меншостей у Польщі, в тому числі й українців, але підтримав, хоч з деякими застереженнями, резолюцію Ради 30 січня 1932 року, яка відкинула українську петицію в справі пацифікації.

Був присутній на останньому засіданні повоєнному Ліги Націй в 1946. Прихильник ідей миру та роззброєння. Автор автобіографії «Весь шлях» про свою роботу в Лізі і мир між двома світовими війнами. Почесний довічний президент Асоціації Об'єднаних Націй.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118667602 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC
  4. а б The Peerage