Роберт Соловей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Соловей
Народився 15 грудня 1938(1938-12-15) (85 років)
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність математик, філософ
Alma mater Чиказький університет
Галузь теорія множин
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник Saunders Mac Laned
Аспіранти, докторанти Judith Roitmand
Kenneth Walter McAloond[1]
Betül Tanbayd[1]
Stephen Herman Hechlerd[1]
Telis Kounouslis Menasd[1]
Leonard Gaines Monkd[1]
Ramez Labib Samid[1]
Alec Michael Sheard IIId[1]
Alessandro Berarduccid[1]
Richard D. Sommerd[1]
Lisa Ellen Lippincottd[1]
David Cookd[1]
W. Hugh Woodind
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

CMNS: Роберт Соловей у Вікісховищі

Роберт Мартін Соловей (англ. Robert Martin Solovay; нар. 15 грудня 1938, Бруклін) — американський математик, що працює у сфері теорії множин, багато років посідав посаду професора в Каліфорнійському університеті у Берклі.

Навчання[ред. | ред. код]

Отримав ступінь доктора філософії в Чиказькому університеті в 1964 році під керівництвом Саундерса Маклейна, захистивши дисертацію на тему «Функторіальна форма диференційовної теореми Рімана — Роха». Відомі учні — Г'ю Вудін та Метт'ю Форман.

Внесок у науку[ред. | ред. код]

Серед найвідоміших теорем Соловея: «кожна множина дійсних чисел вимірюється мірою Лебега» узгоджується з теорією множин Цермело — Френкеля без аксіоми вибору, а також виключає поняття 0#. Соловей довів, що існування реального вимірюваного кардинала рівнозначно існуванню вимірюваного кардинала. Він також довів, що якщо є сильною межею одиничного кардинала, більшого, ніж строго компактний кардинал, тоді зберігається. В іншій роботі він довів, що якщо є незліченним регулярним кардиналом, а  — постійною множиною, то можна розкласти на об'єднання роз'єднаних постійних множин.

У 1970-ті роки разом з Даною Скотт та Петром Вопенкою[cs] розробив теорію булевозначних моделей[en], яка здобула важливе значення у нестандартному аналізі.

Має низку досягнень і за межами теорії множин; з Фолькером Штрассеном розробив тест простоти Соловея — Штрассена, який використовується для ідентифікації великих натуральних чисел, які з високою ймовірністю є простими. Цей тест отримав важливі наслідки для розвитку комп'ютерної криптографії.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2003 році Роберт Соловей, Фолькер Штрассен, Гаррі Міллер і Міхаель Рабін отримали премію Паріса Канеллакіса за внесок у розробку методу ймовірнісної перевірки простоти чисел.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Solovay, Robert M. (1970). «A model of set-theory in which every set of reals is Lebesgue measurable». Annals of Mathematics. Second Series. 92 (1): 1–56. doi:10.2307/1970696.
  • Solovay, Robert M. (1967). «A nonconstructible Δ13 set of integers». Transactions of the American Mathematical Society. American Mathematical Society. 127 (1): 50–75. doi:10.2307/1994631. JSTOR 1994631.
  • Solovay, Robert M. and Volker Strassen (1977). «A fast Monte-Carlo test for primality». SIAM Journal on Computing. 6 (1): 84–85. doi:10.1137/0206006.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Математичний генеалогічний проєкт — 1997.