Роберт II Фландрський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Роберт I Єрусалимський (фр. Роберт II де Фландрія, 1065 — 5 жовтня 1111, похований в абатстві сен-Вааст[fr], Аррас) — граф Фландрії в 10931111, син Роберта I, графа Фландрії, і Гертруди Саксонської. Походив з Першого Фландрського дому.

Життєпис[ред.ред. код]

У 10851091 Роберт II керував Фландрією від імені батька під час його паломництва в Святу землю.

Robert2Flandry.jpg

У 1096 Роберт відповів згодою на заклик папи Урбана II відправитися в хрестовий похід. Його супроводжували Гуго I, граф Вермандуа, Раймунд IV, граф Тулузи, Роберт III Куртгьоза, герцог Нормандії, Бодуен II, граф Ено, Боемунд Тарентський і його племінник Танкред Тарентський.

Роберт брав участь в облозі Нікеї, захопленні Антіохії в жовтні 1097 і захопленні Єрусалиму 15 липня 1099 рік. У вересні 1099 він відмовився від подальшої участі в поході і повернувся до Фландрії з Робертом Куртгьозом, привізши дорогоцінну реліквію — руку Святого Георгія, пожертвувану йому імператором Візантії Олексієм I Комніном і передав її в абатство Анхен. У той же час побудував абатство Сен-Андре в Брюгге в районі Сен-Андре. За участь в хрестовому поході отримав прізвисько Єрусалимський.

Під час його відсутності імператор Священної Римської імперії Генріх IV намагався захопити Фландрію. Роберт відповів повстанням міста Камбре проти імператора і його прихильника, єпископа Галшера, і захопив ряд замків. Мир був відновлений в 1102, але після 1105 новий імператор Генріх V рушив на Фландрію з підтримкою Бодуена III, графа Ено і армії з Голландії. Роберту вдалося їх зупинити, і був підписаний новий мир, в якому імператор визнав його претензії на Дуе і Камбре.

У 1103 Роберт уклав союз з Генріхом I, королем Англії, пропонуючи тисячу кавалеристів в обмін на щорічну ренту. Але коли Генріх відмовився платити, Роберт в союзі зі своїм номінальним сюзереном, Людовиком VI, королем Франції, напав на Нормандію. Скориставшись відсутністю Людовика, Тібо IV де Блуа в свою чергу очолив повстання французьких феодалів. Роберт повів армію в Мо, але 5 жовтня 1111, недалеко від міста, він був смертельно поранений, впав з коня і потонув в Марні.

Шлюб і діти[ред.ред. код]

Дружина (до 1092): Клеменса Бургундська (бл. 1078 — бл. 1133), дочка графа Бургундії Гильйома I. Діти від цього шлюбу:

Література[ред.ред. код]

  • Флодоард. Анналы // Рихер Реймский. История. / Пер. с лат., сост., коммент. и указ. А. В. Тарасовой ; отв. ред. И. С. Филиппов. — М.: РОССПЭН, 1997.
  • Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз.
  • Egon Boshof: Lothringen, Frankreich und das Reich in der Regierungszeit Heinrichs III. In: Rheinische Vierteljahrsblätter 42, Bonn 1978, S. 63-127.
  • Édouard André Joseph Le Glay, Histoire des comtes de Flandre, 1843.
  • Henri Platelle, Denis Clauzel: Histoire des provinces françaises du Nord. 2. Des principautés à l'empire de Charles Quint (900–1519). *Westhoek-Editions / Éditions des Beffrois, 1989,
  • Cécile et José Douxchamps: Nos dynastes médiévaux (éditeur José Douxchamps). Wepion-Namur 1996,
  • Georges-Henri Dumont: Histoire de la Belgique. Histoire/le cri, Bruxelles 1977,
  • Tanner, Heather J, Families, Friends and Allies: Boulogne and Politics in Northern France and England, C.879-1160
  • Henri Martin, Histoire de France, depuis les temps les plus reculés jusqu'en 1789, volume 3, 1860, p. 131, 132.
  • Page 43 dans Mémoires de l'Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique
  • Müller: Robert I. der Friese. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 717–720.
  • Runciman Steven. A History of the Crusades. — Cambridge University Press, 1951. — Т. 1: The First Crusade and the Foundation of the Kingdom of Jerusalem.

Посилання[ред.ред. код]