Робот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робот-гуманоїд ASIMO виробництва фірми Honda

Ро́бот (від чеськ. robota) — автоматичний пристрій, що призначений для виконання виробничих та інших операцій, які зазвичай виконувались безпосередньо людиною. Для опису автоматичних пристроїв дія яких не має зовнішньої схожості з діями людини, переважно використовується термін «автомат».

У більшості випадків сучасні роботи промислового призначення — це «руки», маніпулятори, закріплені на основі і призначені для виконання одноманітної роботи на зразок складання, переміщення та інше. До роботів також належать мобільні пристрої, що працюють у небезпечних для людини середовищах і керовані дистанційно, наприклад роботи, котрі працюють на великих водних глибинах, у космосі, пристрої військового призначення (ведення розвідки, розмінування, доправлення боєприпасів тощо) та інше, а також роботизовані іграшки.

Робот може втілюватися як керований системою керування електромеханічний, пневматичний, гідравлічний пристрій або їх поєднання, основне призначення якого — заміна людини на виробництві, небезпечних чи шкідливих середовищах, побуті тощо.

Робот може безпосередньо виконувати команди оператора, може працювати за заздалегідь складеною програмою або дотримуватись набору загальних вказівок з використанням технології штучного інтелекту. Ці завдання дозволяють полегшити або зовсім замінити людську працю на виробництві, в будівництві, при роботі з важкими вантажами, шкідливими матеріалами, а також в інших важких або небезпечних для людини умовах.

Окремий вид роботів — нанороботи. Це роботи, розміром зіставні з молекулою (менше 10 нм), що мають здатність руху, обробки і передавання інформації, виконання програм. Нанороботи, які спроможні до створення власних копій, тобто самовідтворення, називаються реплікаторами[1]. Наноробототехніка перебуває на науково-технічній стадії розвитку з перспективою застосування у медицині, генній інженерії та інших галузях.

Визначення[ред. | ред. код]

Роботами можуть називатися як фізичні пристрої, так і комп'ютені програми, також звані ботами[2]. Зазвичай до характеристик роботів зараховуються: керованість електронною програмою; обробка даних або фізичних подразників у електронному вигляді, що зумовлює певну реакцію робота; автономність; здатність до маніпуляцій фізичними об'єктами чи процесами; імітація діяльності людей або тварин; виконання певного завдання краще за людину (швидше, точніше, продуктивніше); виконання замість людини небажаної роботи[3].

Походження терміна[ред. | ред. код]

Сцена з вистави К. Чапека «R.U.R.» (1920), де присутні три роботи-гуманоїди

Прийнятий зараз у всьому світі термін був запропонований чеським письменником Карелом Чапеком та його братом Йозефом і вперше використаний у 1921 в п'єсі К.Чапека «Р. У. Р.» (чеськ. R.U.R.; скорочення від чеськ. Rossumovi univerzální roboti). Так він назвав штучних біологічних істот, які зовні нагадували людей та працювали замість людей[4].

Спочатку для означення такого типу технічних об'єктів було використане слово похідне від латинського «labor» (робота), але потім Карел Чапек прислухався до поради свого брата Йозефа й зупинився на похідній від чеського «robota»[5]. Чеською слово означало «важка, каторжна праця». Це цілком відповідало змістові п'єси, у якій роботи виконували замість людей усю найважчу або рутинну працю[4].

Упродовж декількох наступних років п'єсу поставили у більшості великих міст світу. Чапек отримав славу та статки, а слово «робот» увійшло до словників багатьох мов.

1928-го в першому виданні «Оксфордського словника англійської мови» при слові «робот» зазначалося, що його створив автор п'єси «Р. У. Р.» Карел Чапек. Той одразу спростував інформацію — вказав, що насправді творцем слова є його брат Йозеф[6].

Функціональна схема робота[ред. | ред. код]

Робот на гусеничному ході

Сенсори дозволяють роботу збирати інформацію про довкілля, щоб використати її для зміни своєї поведінки. Відеокамери дозволяють роботу оцінювати форму та колір об'єктів, а також визначати розмір і відстань до об'єктів. Мікрофони дозволяють роботам виявляти звуки. Завдяки датчикам, таким як кнопки, вбудовані в бампери, робот здатний визначити зіткнення з перешкодою. Деякі роботи оснащені термометрами та барометрами для визначення температури та тиску навколишнього середовища. Роботи, оснащені датчиками виявлення та визначення відстані (лідарами), використовують лазери для побудови тривимірних карт довкілля; їх можуть замінювати ехолокатори. Деякі роботи оснащені спеціалізованими датчиками, такими як акселерометри та магнітометри, які дозволяють роботам орієнтуватися відносно сили тяжіння та магнітного поля Землі[7]. Хімічні аналізатори використовуються там, де є потреба в визначенні складу речовин, виявленні шкідливих домішок[8].

Маніпулятори (ефектори) — це частини робота, якими він здійснює певні маніпуляції з об'єктами навколо і всередині себе. Інструменти, вмонтовані до робота, як-от свердло, називаються кінцевими ефекторами. Ефектори відповідають призначенню робота. Наприклад, для переміщення дрібних предметів робота раціонально оснастити захватом, а для маніпуляцій з великими — присоскою. Стаціонарі роботи мають платформу, до якої прикріплюються; вона може бути нерухомою чи змінювати положення залежно від завдання[8].

Для переміщення робота використовуються колеса, гусениці, пропелери, котрі рухаються електродвигунами. Пневматика та гідравліка застосовуються там, де роботові потрібна велика сила для виконання певного завдання. Динаміки дозволяють деяким роботам спілкуватися з ними або видавати звукові сигнали[7]. Найпростіший робот має вигляд руки з прикріпленим до неї інструментом. Складніші можуть наслідувати будову живих організмів, зокрема й людини[9].

Керівні системи визначають поведінку робота. Залежно від їхнього типу, роботи можуть бути попередньо запрограмованими чи автономними. Попередньо запрограмовані роботи нечутливі до змін у довкіллі, або реагують на них дуже обмежено. Такі роботи працюють належним чином лише тоді, коли всі можливі зміни в довкіллі передбачені їхньою програмою дій. Автономні ж роботи реагують на зміни в довкіллі в широкому діапазоні[7].

Найпростіша керівна система складається з датчика, який при дії на нього подразника запускає відповідний маніпулятор. Складніші системи містять пристрій-посередник (аналог мозку), здатний забезпечувати різні реакції на той самий подразник, залежно від контексту[7]. Людино-машинний інтерфейс робота призначений для того, щоб людина могла коригувати поведінку робота. Це може бути пульт, до якого робот під'єднаний дротами, або окремий пристрій чи програма, наприклад, планшет із бездротовим зв'язком[8].

Джерело живлення забезпечує роботу всіх інших частин робота. Стаціонарні роботи зазвичай живляться від електромережі, тоді як автономні отримують енергію від акумуляторів або сонячних батарей[9].

Системи безпеки захищають робота чи людей від небажаних дій. Наприклад, системи аварійної зупинки припиняють діяльність робота, якщо вона виходить за певні рамки. Також робот може подати сигнал людині, якщо в його роботі сталося щось непередбачене. Промислові роботи оснащуються пристроями, що зупиняють робота, коли поруч є людина, щоб випадково не травмувати її[8].

Класифікації роботів[ред. | ред. код]

Робот-прибиральник

За середовищем, у якому діють роботи, вони поділяються на такі різновиди[10]:

  • Повітряні роботи, також відомі як безпілотні літальні апарати (БПЛА) або дрони.
  • Наземні або домашні роботи або безпілотні наземні транспортні засоби.
  • Підводні роботи, або автономні підводні апарати.
  • Полярні роботи, призначені для пересування крижаними та нерівними місцевостями.
  • Роботи-доставники, призначені для переміщення матеріалів і припасів у розміченому робочому середовищі.

Роботів також можна розділити на дві групи за рухливістю: ті, які здатні пересуватися в своєму середовищі (дрони, роботизовані візки, зонди тощо), й ті, що жорстко в ньому закріплені (наприклад, роботизовані руки для зварювання металів)[11].

За автономністю роботи бувають автономними та керованими. Автономні діють самостійно без спрямування з боку людини, тоді як керовані потребують зовнішніх команд у процесі виконання свого завдання[10].

Залежно від розміру, роботи поділяються на макророботів (роботів видимих розмірів), мікророботів (чиї розміри порівнянні з мікроорганізмами) і нанороботів (молекулярних і атомарних розмірів)[12][13].

Історія[ред. | ред. код]

Промисловий зварювальний робот

Технологічними попередниками роботів були автоматони — механічні пристрої, здатні зображати якусь людську дію. Автоматони створювалися для розваги і водночас демонстрували майстерність механіків. Переважно вони були рухомими ляльками. Так, автоматон, створений Аль-Джазарі в 1206 році, зображав чотирьох музикантів, які грали на різних інструментах. «Заводний молільник», створений Хуанело Турріано у 1560-х роках приводився в рух пружиною та зображав чоловіка, який молиться, ворушачи губами та руками[14].

У 1949 році британський нейрофізіолог і винахідник американського походження Вільям Грей Волтер створив пару роботів у формі черепах, що живилися від батареї та могли маневрувати навколо предметів, орієнтуючись на джерело світла[4].

Першим стаціонарним промисловим роботом був програмований Unimate, гідравлічна рука з електронним керуванням, яка могла повторювати довільні послідовності рухів. Цього робота винайшов у 1954 році американський інженер Джордж Девол, а розробила компанія Unimation Inc. У 1959 році прототип Unimate був представлений на ливарному заводі корпорації General Motors у Трентоні, Нью-Джерсі. В 1961 році Condec Corp. поставила Unimate на завод General Motors, де робот переміщував гарячі металеві частини автомобілів[15].

У 1954 Barrett Electronics Corporation представила роботизований навантажувач, який використовувався на продуктовуму складі в Південній Кароліні. Роботи такого типу, названі AGV (Automatic Guided Vehicles) зазвичай рухаються вздовж дротів, прокладених по підлозі. У 1980-х роках AGV стали обладнувати мікропроцесорними контролерами, які дозволяли реалізувати складнішу поведінку. З 1990-х вони використовуються на складах, орієнтуючись на світловідбивачі[15].

Наприкінці 1960-х і в 1970-і роки у Массачусетському технологічному інституті (MIT) і в Стенфордському університеті розробили досконаліших роботів з комп'ютерним керуванням і сенсорами-відеокамерами. Віктор Шейнман розробив роботизовану руку PUMA (Programmable Universal Machine for Assembly), що з 1978 року використовувалася для складання автомобільних компонентів. PUMA неодноразово наслідувалася для створення промислових роботів різної спеціалізації[15]. Того ж року японський дослідник автоматизації Хіроші Макіно сконструював SCARA (Selective Compliance Assembly Robot Arm) — роботизовану руку, здатну одним плавним рухом схопити та перемістити маленький предмет[4]. З 1990-х років малі роботизовані руки стали поширеним обладнанням в лабораторіях молекулярної біології, точно обробляючи масиви пробірок і піпетуючи складні послідовності реагентів[15].

Чотириногий бойовий робот «Cheetah»[16]

Хоча перші промислові роботи використовувалися в США, більшого поширення вони набули в Японії. Перспектива старіння населення та, як наслідок, нестача робочої сили спонукали японських виробників експериментувати з передовою автоматизацією. До кінця 1980-х років Японія, а саме робототехнічні підрозділи Fanuc Ltd., Matsushita Electric Industrial Company, Ltd., Mitsubishi Group і Honda Motor Company, Ltd. стала світовим лідером у виробництві та використанні промислових роботів. Високі витрати на робочу силу в Європі також спонукали до впровадження роботів. У 2001 році в Європейському Союзі кількість промислових роботів уперше перевищила їхню кількість в Японії[15].

Перші програми робототехнічного бачення стали розроблятися на початку 1970-х років, щоб зробити поведінку роботів більш адаптивною. В середині 1980-х у МІТ створювалися експериментальні комахоподібні роботи, на яких відпрацьовувалися різні способи уникнення перешкод при русі. Дослідження допомогли створити марсоходи, які могли долати короткі відстані на Марсі без контролю з боку людей[15].

Компанія SRI International у 1960-і розробила Shakey, першого автономного робота, що орієнтувався завдяки власним сенсорам. Потім у середині 1980-х Honda запустила програму гуманоїдної робототехніки. Вона розробила P3, який міг ходити, а також потискати руки. Кульмінацією роботи став ASIMO[17].

У 1980-х роках з'явилися іграшки з мікропроцесорним керуванням, які могли говорити або рухатися у відповідь на звуки чи світло. Досконаліші моделі 1990-х розпізнавали голоси та слова. В 1999 році корпорація Sony представила робота-собаку AIBO, що міг бігати за кольоровими м'ячами та розпізнавати. У 1993 році міжнародне співтовариство дослідників організувало довгострокову програму розробки роботів, здатних грати в футбол, щоб удосконалювати таким чином нові способи орієнтування роботів у просторі та взаємодії одних з одними. Перші ігри під назвою RoboCup відбулися в 1997 році в Нагої, Японія[15].

У 2000 році Синтія Брізіл сконструювала Kismet — роботизовану голову, що зображала різні емоції та змінювала їх у відповідь на тон голосу. Roomba виробництва iRobot став першим функціональним роботом широкого вжитку, цей робот-пилосос, продажі якого розпочалися в 2002 році, продавця в кількості понад 15 млн примірників. З 2003 роботи-візки Kiva стали використовуватися на складах для доставки товарів покупцям. У 2005 DARPA випробувало перший робоавтомобіль, який проїхав 211 км по пустелі Мохаве[4].

Boston Dynamics у 2004 створила чотириного робота BigDog, здатного ходити по місцевості зі складним, брудним ландшафтом[4]. А в 2013 вона розробила гуманоїдного робота Atlas, який міг ходити та виконувати сальто назад. Boston Dynamics також розробила чотириногого робота під назвою Spot, який може відновлювати рівновагу після ударів і падінь[17].

Військове застосування роботів розпочалося з 1972 року, коли було створено першого робота для розмінувань. Найбільше використання здобули розвідувальні та ударні повітряні роботи після Холодної війни. Станом на 2022 рік понад 100 країн мали їх у своїх арміях[18].

Сфери застосування[ред. | ред. код]

Роботизовані руки на автомобільному заводі

Масове виробництво[ред. | ред. код]

Докладніше: Промисловий робот

Промислові (індустріальні) роботи в останні десятиріччя майже повністю замінили людську працю в різноманітних галузях, особливо в технологічних процесах, де потрібна висока точність, швидкість та одноманітність, повторюваність операцій — в машинобудуванні та обробці матеріалів, у виробництві мікропроцесорів і навіть в таких технологіях як виробництво або складання паперово-картонної тари[19][20].

Роботизовані візки широко застосовуються великими компаніями для перевезень вантажів на складах[21].

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільськогосподарський робот або агроробот — робот, який використовується у сільськогосподарських цілях.

Основна область застосування роботів у сільському господарстві — процес вирощення та збирання врожаю. Фермерами вже використовуються роботизовані трактори та жатки. Експериментальні роботи автоматизують такі операції, як обрізка, проріджування, косіння, обприскування та видалення бур'янів, боротьба зі шкідниками та хворобами рослин[22].

Доволі широко роботи задіяні в сортуванні сільськогосподарської продукції[21].

Моніторинг[ред. | ред. код]

Роботи зручні для збирання інформації про умови довкілля, особливо в небезпечних або важкодоступних місцях, як-от узбережні води чи шахти[10].

Медицина[ред. | ред. код]

Хірургічний робот daVinci Xi

Застосування роботів у медицині включає допомогу в хірургічних операціях, догляді та спостереженні за хворими. Роботи виконують дрібні точні операції всередині тіла, де є ризик пошкодити судини, наприклад, у серці чи репродуктивних органах. Також роботи допомагають у реабілітації людям з обмеженою рухливістю, піднімаючи їх із ліжок і транспортуючи. Роботи здатні наглядати за психічним здоров'ям пацієнтів за допомогою відеокамер і мікрофонів[22].

Роботи в вигляді людини чи окремих частин тіла слугують для тренувань медиків[21].

Крім того роботи використовуються для отримання отрут, що є складниками деяких ліків, із отруйних тварин, таких як скорпіони[21].

Мікро- та нанороботи є перспективним засобом збору біологічного матеріалу, точної доставки ліків усередині організму та виконання хірургічних операцій з мінімальною шкодою для пацієнтів[13].

Побут[ред. | ред. код]

Робот-пилосос Roomba на зарядній станції
Докладніше: Побутовий робот

Побутовий робот — робот, призначений для допомоги людині в повсякденному житті. Більшість побутових роботів — це автономні пристрої для прибирання та нагляду за домівкою: роботи-прибиральники (робот-пилосос, робот для миття підлоги[23] тощо), роботизовані газонокосарки[24], роботи для чищення басейнів[25], каналізаційних труб тощо, роботизовані камери спостереження[26].

До побутових роботів також зараховуються домашні роботи-іграшки та соціальні роботи[26] чи «емоційні компаньйони», які замінюють співрозмовників[27].

Роботизована збройна платформа Miloš

Війна та правоохоронність[ред. | ред. код]

Докладніше: Бойовий робот

Поширеними роботами військового спрямування є дрони, що використовуватися для спостереження та цілевказування на полі бою. Військові безпілотники, які літають над районами війни та конфліктів, у ситуаціях захоплення заручників, а також у зонах стихійних лих і техногенних катастроф, здатні оцінювати рівень небезпеки та надавати солдатам і рятувальникам інформацію в реальному часі[22]. Дрони також здобули широке використання як засоби доставки ракет для ураженя цілей на ворожій території. Зазвичай дрони доставляють ракети в напівавтоматичному режимі, а атака відбувається за командою[18][28].

Наземні колісні та гусеничні роботи, обладнані руками, допомагають у виявленні та знешкодженні вибухових пристроїв[29][30]. Експериментальні роботи транспортують військове спорядження[10], евакуюють постраждалих людей[31], можуть бути озброєні для вогневої підтримки солдатів і поліції[32][33].

Роботи використовуються також для імітації цілей під час тренувань з бойової стрільби[21].

Розваги[ред. | ред. код]

Розважальні роботи призначені сприяти проявам емоцій у людей[34]. Це здебільшого роботи-іграшки, так, як робособака AIBO. Розважальні роботи можуть використосуватися в змаганнях, наприклад, грати в футбол; реагувати на мову та жести[35]; слугувати рухомими скульптурами персонажів масової культури[36]; допомагати в розвагах, наприклад, подавати тенісні м'ячі[37]; готувати та роздавати напої тощо. На роботів можуть монтуватися атракціони, освітлювальна техніка[38].

Відомі виробники роботів[ред. | ред. код]

Існують компанії, що спеціалізуються на виробництві роботів (серед найбільших — iRobot Corporation). Роботів також розробляють та випускають деякі компанії, що працюють у галузі високих технологій: ABB, Honda, Mitsubishi, Sony, World Demanded Electronic, Gostai, KUKA.

Проводяться виставки роботів, наприклад найбільша у світі iRex (англ. International robot exhibition; проводиться на початку листопада один раз на два роки в Токіо, Японія)[39].

Етика використання роботів[ред. | ред. код]

Докладніше: Робоетика

Етика використання роботів або робоетика поєднує ідеї експертів у галузі робототехніки, штучного інтелекту, інформатики та інженерії з думками експертів у галузі філософії, права, психології та соціології, задля впевненості, що розробки та впровадження автоматизації не створюють етичної небезпеки для окремих людей і суспільства[40].

Айзек Азімов у оповіданні «Брухун!» 1941 року вперше описав три закони робототехніки, що, на його думки, мали б убезпечити людей від можливої шкоди з боку роботів:

  1. Робот не може нашкодити людині або через свою бездіяльність допустити, щоб людині було завдано шкоди;
  2. Робот мусить підкорятися наказам людини, коли ці накази не суперечать Першому закону;
  3. Робот повинен дбати про свою безпеку доти, поки це не суперечить Першому і Другому законам.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Э.Дрекслер Машины созидания: грядущая эра нанотехнологии. Anchor Books, 1986. — ISBN 0-385-19973-2
  2. Escott, Eban (5 липня 2017). Bots vs Robots: what's the difference? (with examples). Codebots (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  3. Robot Exhibition RoboNexus 2005, San Jose - Stereo Virtual Tour. www.virtuar.com. Процитовано 21 липня 2022. 
  4. а б в г д е 13 Milestones in the History of Robotics. aventine.org (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  5. Владимир Парамонов Термину «робот» исполнилось 85 лет (рос.)
  6. Лєра Лауда Слово «робот» з'явилося 90 років тому на сайті «Gazeta.ua»
  7. а б в г Parts of a Robot. mind.ilstu.edu. Процитовано 21 липня 2022. 
  8. а б в г Guide to Robot Parts & Components and How to Source Them. #HowToRobot (англ.). 14 лютого 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
  9. а б The Main Parts of a Robot. Sciencing (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  10. а б в г What is a mobile robot? Definition from WhatIs.com.. IoT Agenda (англ.). Процитовано 22 липня 2022. 
  11. Types of Robots and Industry Applications of Robotics Technology. Intel (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  12. Giri, Gautham; Maddahi, Yaser; Zareinia, Kourosh (5 листопада 2021). A Brief Review on Challenges in Design and Development of Nanorobots for Medical Applications. Applied Sciences (англ.) 11 (21). с. 10385. ISSN 2076-3417. doi:10.3390/app112110385. Процитовано 23 липня 2022. 
  13. а б Home - Microrobots and Nanorobots for Biotechnology. conferences.nature.com. Процитовано 23 липня 2022. 
  14. A brief history of robots. Science Node. Процитовано 21 липня 2022. 
  15. а б в г д е ж robot - The future | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  16. Four-legged Robot, 'Cheetah,' Sets New Speed Record. Reuters. 2012-03-06.
  17. а б Simon, Matt. Everything You Ever Wanted To Know About Robots. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 21 липня 2022. 
  18. а б Combat drones: We are in a new era of warfare - here's why. BBC News (en-GB). 4 лютого 2022. Процитовано 23 липня 2022. 
  19. Contact Systems. The C5 Series Pick and Place Machines.. web.archive.org. 14 вересня 2008. Процитовано 21 липня 2022. 
  20. Assembléon - SMT Pick & Place Equipment - Overview & Benefits. web.archive.org. 3 серпня 2008. Процитовано 21 липня 2022. 
  21. а б в г д Roberts, Jonathan. Six ways robots are used today that you probably didn't know about. The Conversation (англ.). Процитовано 21 липня 2022. 
  22. а б в Top 5 Industries Utilizing Robotics. Ohio University (амер.). 14 березня 2018. Процитовано 21 липня 2022. 
  23. iRobot Scooba. Floor washing robot. User manual (англ.)
  24. Павел Котов Роботизированная газонокосилка Bosch Indego на сайті «3Dnews» (рос.)
  25. iRobot Launches Verro Pool Cleaning Robots! (англ.)
  26. а б Lipski, Olivia; Institute, Good Housekeeping (6 квітня 2022). Yes, These Home Robots Can Actually Do Your Chores for You. Good Housekeeping (амер.). Процитовано 23 липня 2022. 
  27. The next generation of home robots will be more capable — and perhaps more social. Washington Post (англ.). 10 листопада 2021. Процитовано 23 липня 2022. 
  28. Military drones - the new air force. Drone Rush (амер.). 28 березня 2022. Процитовано 23 липня 2022. 
  29. Allison, Peter Ray. What does a bomb disposal robot actually do?. www.bbc.com (англ.). Процитовано 23 липня 2022. 
  30. Divers join NATO allies in bomb and mine disposal exercises. www.royalnavy.mod.uk (англ.). Процитовано 23 липня 2022. 
  31. Wagner, Alan R. (2021). Robot-Guided Evacuation as a Paradigm for Human-Robot Interaction Research. Frontiers in Robotics and AI 8. ISSN 2296-9144. doi:10.3389/frobt.2021.701938/full. Процитовано 23 липня 2022. 
  32. Archive, View Author; Author, Email the; Twitter, Follow on; feed, Get author RSS (21 липня 2022). Robot dog equipped with submachine gun is 'dystopian' nightmare fodder. New York Post (амер.). Процитовано 23 липня 2022. 
  33. Weaponized Robots? Military And Police Response Uses For Robots On The Rise. www.securityinformed.com. Процитовано 23 липня 2022. 
  34. You are being redirected.... www.analyticsinsight.net. Процитовано 21 липня 2022. 
  35. Sabe, K. (2005). Development of entertainment robot and its future. Digest of Technical Papers. 2005 Symposium on VLSI Circuits, 2005. (IEEE). с. 2–5. ISBN 978-4-900784-01-7. doi:10.1109/VLSIC.2005.1469320. Процитовано 23 липня 2022. 
  36. Hornyak, Tim (9 січня 2021). Entertainment robots the latest craze worldwide as the pandemic rages on. CNBC (англ.). Процитовано 23 липня 2022. 
  37. Kavtaradze, Megi (15 січня 2022). Who Do You Play With? 4 Interesting Entertainment Robots. My Site (англ.). Процитовано 23 липня 2022. 
  38. Entertainment industry automation. KUKA AG (en-DE). Процитовано 23 липня 2022. 
  39. INTERNATIONAL ROBOT EXHIBITION
  40. Team | 09/09/2021, A3 Online Marketing. Robot Ethics: Where Values And Engineering Meet. Automate (англ.). Процитовано 24 липня 2022. 
  41. База даних малих космічних тіл JPL: Робот (англ.). 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Робототехніка: підруч. для студ. вищ. навч. закл., що вивчають дисципліну «Робототехніка і мехатроніка» / В. І. Костюк, Г. О. Спину [та ін.]. — Київ: Вища школа, 1994. — 446, [1] с. — ISBN 5-11-004067-2
  • O.Yu. Sergiyenko, V.V. Tyrsa. 3D optical machine vision sensors with intelligent data management for robotic swarm navigation improvement, IEEE Sensors Journal 2021 (10), pp. 11262-11274
  • Oleg Sergiyenko, Mikhail V. Ivanov, Vera V. Tyrsa, Vladimir M. Kartashov, Moises Rivas-Lopez and Daniel Hern'andez-Balbuena, Wendy Flores-Fuentes, Julio C{\'e}sar Rodr{\'i}guez-Qui{\~n}onez, Juan Iv{\'a}n Nieto-Hip{\'o}lito, Wilmar Hernandez and Andrei Tchernykh, Data transferring model determination in robotic group, journal={Robotics Auton. Syst.}, Elsevier, year={2016}, volume={83}, pages 251—260
  • Воротников С. А. Информационные устройства робототехнических систем: учебное пособие. — М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2005. — 384 с. — ISBN 5-7038-2207-6
  • Юревич Е. И. Основы робототехники [Текст]: учеб. пособие для вузов по направл. подгот. дипломир. спец. 652000 «Мехатроника и робототехника» (спец. 210300 «Роботы и робототехн. системы»). — 2-е изд. — СПб. : БХВ-Петербург, 2005. — 401 с. — ISBN 5-94157-473-8
  • Developing and Applying Optoelectronics in Machine Vision/ O. Sergiyenko, J.C. Rodriguez-Quiñonez, IGI Global, 2016; 341p.
  • Stereoscopic Vision Systems In Machine Vision, Models, And Applications  (Book Chapter)/ Ramírez-Hernández, L.R., Rodríguez-Quiñonez, J.C., Castro-Toscano, M.J., Kolendovska, M., Murrieta-Rico, F.N.// Machine Vision And Navigation, 2019 Machine Vision and Navigation30 September 2019, Pages 241—265
  •  Lindner, L., Sergiyenko, O., Rivas-López, M., (…), Gurko, A., Kartashov, V.M. Machine vision system for UAV navigation; IEEE, 2016 International Conference on Electrical Systems for Aircraft, Railway, Ship Propulsion and Road Vehicles and International Transportation Electrification Conference, ESARS-ITEC, 2016; pp.1–6. DOI: 10.1109/ESARS-ITEC.2016.7841356
  • Oleksandr Sotnikov, Vladimir Kartashov, Oleksandr Tymochko, Oleg Sergiyenko, Vera Tyrsa, Paolo Mercorelli, Wendy Flores-Fuentes. Methods for Ensuring the Accuracy of Radiometric and Optoelectronic Navigation Systems of Flying Robots in a Developed Infrastructure. Chapter 16// Machine Vision and Navigation; Springer, Cham. pp.537–578. Editors: Sergiyenko, Oleg, Flores-Fuentes, Wendy, Mercorelli, Paolo. DOI: 10.1007/978-3-030-22587-2_16
  • Ivanov, M., Sergiyenko, O., Mercorelli, P., Hernandez, W.c, Rodriguez Quinonez, J.C.d, Katashov V., Kolendovska, M., Iryna, T.  Effective informational entropy reduction in multi-robot systems based on real-time TVS.   IEEE International Symposium on Industrial Electronics, 2019-June,8781209, с. 1162—1167    

Посилання[ред. | ред. код]

Дослідження
Навчання