Роботизовані датчики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типи роботизованих датчиків (датчики світла й звуку)

Роботизовані датчики використовують для оцінки стану робота та довкілля. Відповідні сигнали передаються до контролера, що забезпечує відповідну поведінку.[1][2]

Датчики у роботів базуються на функціях органів чуття людини. Для ефективного виконання завдань роботам потрібна вичерпна інформація про довкілля.

Класифікація[ред. | ред. код]

Датчики надають схожі до людських органів чуття можливості та водночас можуть фіксувати явища, які виявляються для людського чуття невловимі.

  • Прості датчики дотику: Фіксують наявність чи відсутність об'єктів.
  • Складні датчики дотику: Фіксують розміри, форми та/або твердість об'єктів.
  • Прості датчики сили: Вимірюють прикладену силу за однією віссю.
  • Складні датчики сили: Вимірюють прикладену силу за багатьма осями.
  • Прості відеодатчики: Визначають краї, діри й кути.
  • Складні відеодатчики: Розпізнають об'єкти.
  • Датчики наближення: Безконтактне виявлення об'єкта.

Датчики можуть вимірювати фізичні властивості, такі як відстань між об'єктами, наявність світла та частоту звуку.[3] Вони можуть вимірювати:

  • Близькість об'єкта: Присутність наявність/відсутність об'єктів, їх колір, відстань між ними.
  • Фізичну орієнтацію. Координати об'єктів у просторі.
  • Тепло: Довжину хвилі променів від інфрачервоної до ультрафіолетової меж, температуру, величину, напрям.
  • Хімічний склад: Наявність, ідентичність, концентрацію хімічних речовин чи реактивів.
  • Світло: Наявність, колір, інтенсивність світлового потоку.
  • Звук: Наявність, частоту, інтенсивність звуку.[4]

Контролери руху, потенціометри, тахогенератори та кодувальні пристрої використовуються як з'єднувальні датчики, де в місці робочого органу робота задіюються датчики натягу задля контактного контролю прикладеної сили.

Внутрішні датчики[ред. | ред. код]

Внутрішні датчики вимірюють внутрішній стан робота. Вони використовуються для вимірювання положення, швидкості та прискорення.

Датчики положення[ред. | ред. код]

Датчики положення вимірюють положення з'єднувальних елементів (міру видовження елемента). Серед них існують:

  • Кодувальні пристрої: цифрові оптичні пристрої, що перетворюють рух на послідовність цифрових імпульсів.
  • Потенціометри: пристрій змінного опору, що виражає лінійні чи кутові зміщення через напругу.
  • Лінійні змінні диференціальні трансформатори: датчики зміщення, що зарактеризуються високою точністю. Вони генерують сигнал змінного струму, величина якого є функцією зміщення рухомого ядра.
  • Сихнронізатори та розпізнавачі

Датчики швидкості[ред. | ред. код]

Датчики швидкості вимірюють послідовні значення положення на відомому інтервалі та обчислює часову міру зміни значення розташування.

Застосування[ред. | ред. код]

На виробничих лініях подачі деталей, відеодатчики можуть ліквідувати необхідність наявності вирівнюючих піддонів. Роботи, оснащені відеодатчиками, виконують вставку та розміщення елементів під час виробництва механічних деталей з високою точністю.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Automation and Robotics ( Robot Store ). Robot Store (HK). Процитовано 23 January 2015.
  2. Robotics sensors (Active). Active Robots. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 23 January 2015.
  3. Robot Sensation. British Pathe. Процитовано 27 January 2015.
  4. Types of Robot Sensors. Robot Platform. Процитовано 23 January 2015.
  5. Random Bin Picking & Automated Assembly. Universal. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 23 January 2015.

Див. також[ред. | ред. код]