Робоча мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Робоча мова, процедурна мова, мова ділового спілкування — це мова, якій надано унікальний правовий статус у наднаціональній компанії, суспільстві, державі, організації чи в іншому органі як основний засіб спілкування. Це в першу чергу мова діловодства, листування розмови, оскільки в організації зазвичай є члени з різними мовними знаннями.

Більшість міжнародних організацій мають робочі мови для своїх організацій, тимнеменш, мова може не мати офіційного статусу.

Робочі мови ООН[ред. | ред. код]

Спочатку англійська та французька були встановлені як робочі мови в ООН. Пізніше арабська, китайська, російська та іспанська були додані як робочі мови в Генеральній Асамблеї та в Економічній і Соціальній Раді. Нині робочими мовами Ради Безпеки є арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.

Приклади поширених міжнародних організацій[ред. | ред. код]

Англійська та французька[ред. | ред. код]

Міжнародний кримінальний суд має дві робочі мови: англійську та французьку.[1] Дві робочі мови Ради Європи, ОЕСР та НАТО також є англійською та французькою. 

Офіційними мовами Всесвітньої організації скаутського руху (WOSM) є англійська та французька [2], а додатковими робочими мовами є арабська, російська та іспанська.[3]

Португальська та іспанська[ред. | ред. код]

Організація іберо-американських держав (OEI), Генеральний секретаріат Іберо-Америки (SEGIB), Mercosur та Латиноамериканська асоціація інтеграції мають дві робочі мови: португальську та іспанську.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]