Робінзон Крузо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Робінзон Крузо
Robinson Crusoe 1719 1st edition.jpg
Оригінал Robinson Crusoe
Жанр роман
Автор Данієль Дефо
Мова англійська
Виданий 25 квітня 1719
Наступний твір Подальші пригоди Робінзона Крузо
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

Робінзо́н Кру́зо (англ. Robinson Crusoe) — роман Даніеля Дефо, який вперше був опублікований у квітні 1719 року і коротко названий по імені головного героя.

Перший твір був написаний у вигляді автобіографії, — щоденника головного героя, британського моряка, якому через аварію корабля довелося жити на безлюдному тропічному острові в гирлі річки Оріноко 28 років і 2 місяці і 19 днів.

Повна назва твору «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Книга започаткувала класичний англійський роман і породила моду на псевдодокументальну художню прозу; її нерідко називають першим «справжнім» романом англійською мовою.

В основу першого твору було взято епізод з життя Олександра Селкирка, шотландського моряка, боцмана судна «Cinque Ports» («Сенк Пор»), Селкирк мав задерикуватий характер і погано уживався, тому 1704 після сварки з капітаном його висадили за власним проханням на безлюдному острові у Тихому океані, забезпечивши зброєю, продовольством, насінням та інструментами. На острові він прожив чотири роки і чотири місяці — до 1709.

Острів до 1966 називався Мас е Тьєра (ісп. Más a Tierra, Велика земля), а тепер називається островом Робінзона Крузо і належить Чилі.

У серпні 1719 Дефо випустив продовження «Подальші пригоди Робінзона Крузо», через рік — «Серйозні роздуми Робінзона Крузо».

Сюжет[ред.ред. код]

Робінзон Крузо та П'ятниця
Robinson Crusoe 1913 film screenshot.jpg

Книга написана як вигадана автобіографія Робінзона Крузо, жителя Йорка, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі батька, він у 1651 році покидає рідну домівку і вирушає з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується аварією корабля біля англійських берегів, проте це не розчарувало Крузо, і незабаром він зробив декілька подорожей на торговому судні. В одній з них його корабель був захоплений біля берегів Африки берберськими піратами і Крузо довелося два роки пробути в полоні, поки він не тікає на баркасі. Його підбирає португальське судно, що йде до Бразилії, де він і влаштувався на наступні чотири роки, ставши власником плантації.

Бажаючи швидше розбагатіти, він бере участь у нелегальному торговому рейсі до Африки за чорними невільниками. Однак корабель потрапляє в шторм і сідає на мілину біля невідомого острова недалеко від гирла Оріноко. Крузо виявився єдиним уцілілим з екіпажу, діставшись уплав до острова, який виявився безлюдним. Подолавши відчай, він рятує з корабля всі потрібні інструменти і припаси, перш ніж той був остаточно зруйнований штормами. Влаштувавшись на острові, він будує собі добре укрите і захищене житло, вчиться шити одяг, робити посуд з глини, вирощує ячмінь та рис. Також йому вдається приручити диких кіз, які водилися на острові, це дає йому стабільне джерело м'яса і молока, а також шкури для виготовлення одягу.

Досліджуючи острів протягом багатьох років, Крузо виявляє сліди дикунів-канібалів, які іноді відвідують різні частини острова і влаштовують людожерські бенкети. В одне з таких відвідувань він рятує полоненого дикуна, якого збиралися з'їсти. Він вчить тубільця англійської мови і називає його П'ятницею, тому що врятував його саме в цей день тижня. Крузо з'ясовує, що П'ятниця родом з Тринідаду, який можна побачити з протилежної частини острова, і що він був захоплений у полон під час битви між індійськими племенами.

При наступному відвідуванні острова канібалами Крузо з П'ятницею нападають на дикунів і рятують ще двох бранців. Один з них виявляється батьком П'ятниці, а другий — іспанцем, корабель якого також зазнав аварії. Крім нього з корабля врятувалися ще більше десятка іспанців і португальців, які перебували у безвихідному становищі у дикунів на материку. Крузо вирішує відправити іспанця разом з батьком П'ятниці на човні, щоб привезти його товаришів на острів і спільними зусиллями побудувати корабель, на якому вони всі могли б відплисти до цивілізованих берегів. Поки Крузо очікував повернення іспанця з його командою, до острова прибув невідомий корабель. Цей корабель виявився захоплений бунтівниками, які збиралися висадити на острові капітана з відданими йому людьми. Крузо і П'ятниця звільняють капітана і допомагають йому повернути контроль над судном. Найбільш ненадійних заколотників залишають на острові, а Крузо після 28 років, проведених на острові, залишає його і в 1687 році повертається в Англію до своїх родичів, які вважали його давно загиблим. Крузо вирушає в Лісабон, щоб отримати прибуток за свою плантацію в Бразилії, що робить його дуже багатим. Після цього він перевозить своє багатство по суші в Англію, щоб уникнути подорожі по морю. П'ятниця супроводжує його, і по дорозі вони потрапляють в останню спільну пригоду, коли борються з голодними вовками і ведмедем при перетині Піренеїв.

Продовження[ред.ред. код]

Другий роман — «Подальші пригоди Робінзона Крузо» (англ. The Farther Adventures of Robinson Crusoe) — менш відомий. У ньому старий Робінзон, відвідавши свій острів і втративши П'ятницю, доплив по торговельних справах до берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію, щоб з Архангельська відплисти в Англію.

Існує і третя книга Дефо про Робінзона Крузо, вона має назву «Серйозні роздуми Робінзона Крузо» (англ. Serious Reflections of Robinson Crusoe) і являє собою збірник есе на моральні теми; ім'я Робінзона Крузо вжито автором для того, щоб привернути інтерес публіки до цього твору.

Значення[ред.ред. код]

Роман Дефо став літературною сенсацією і породив безліч наслідувань. Він демонстрував невичерпні можливості людини в освоєнні природи і в боротьбі з ворожим йому світом. Цей посил був дуже співзвучний ідеології раннього капіталізму і епохи Просвітництва. Тільки в Німеччині за сорок років, що послідували за публікацією першої книги про Робінзона, було видано не менше сорока «робінзонад». Джонатан Свіфт оскаржив оптимізм світогляду Дефо у своїй тематично близькою книзі «Мандри Гуллівера» (1727).

Переклади українською[ред.ред. код]

Перший вільний переклад-переказ на українську мову «Робінзона Крузо» Дефо під назвою «Робінзон Крузо. Повість поучительна для молодежи» було здійснено у 1877 році Орестом Авдиковським (Львів, 1877).[1] Згодом, Борис Грінченко також створив скорочений переклад-переказ Робінзона Крузо у 1891 році українською (Київ, 1891 та Чернігів, 1894) під назвою «Робінзон. Оповідання про те, як один чоловік по чужих краях мандрував і як він на острові серед моря жив. Записав Б. Чайченко».

Скорочений переказ першої частини роману Дефо було здійснено Антіном Павенським «Пригоди Робінзона Крузо» у Львові у 1900 році, й трохи розширений у 1906 році. Найближчим до оригіналу перших двох частин роману став переклад Костянтини Малицької (Львів, 1903). Марійці Підгірянці належить одна з перших українських інтерпретацій роману – вільний переклад «Робінзона Крузо» із чеської (Ужгород, 1924). Майстерним інтерпретатором твору в 1930 роках став Юрій Шкрумеляк.[2]

Чотири редакції перевидань (Василя Мисика (1934), Володимира Державіна (1938), Олени Хатунцевої (1965, 1978) та Євгена Крижевича (1985)) витримав текст, зроблений Галиною Орлівною у 1927 році. У 1978 редакція Ханунцевої перевидається знову (Одеса: Маяк), а у 2004 та 2013 перевидається редакція Державіна (Харків: Фоліо).

В останні роки переклад цього роману на українську мову пожвавішав й з'являлися ціла плеяда перекладів, як от переклади українською таких перекладачів як Олена Заміховська (2003), Галина Грітчин та Наталя Бордуков (2006), О. В. Кузьменко (2007), Наталя Тисовська (2009, 2010, 2011, 2012), Ірина Чернова (2011, переклад з російської), Володимир Верховинець (?) тощо.

Без вказування автора перекладу вийшли видання Робінзона Крузо 1978 року (Київ: Молодь), 1993 року (Київ : Котигорошко) та 2003 року (Харків: МОСТ, Харків: Торнадо). У 1919 у Вінніпеці, накладом Руської Книгарні вийшов переклад невідомого перекладача під псевдо К.М.[3] У 1929 у Львові невідомий перекладач під псевдо Г.М. видав Робінзона Крузо накладом М. Матвійчука.[4].

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Д.Дефо. Робінзон Крузо. К.: Котигорошко, 1993. 248 с.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Робінзон Крузо під час подорожування у морі, склав багато віршів та поезій, але їх не було надруковано ні в одній книжці, адже про нього є дуже мало інформації

  1. Українська дитяча література. Від літописних переказів до байкарів XVII - XIX ст. - Д-р Богдан Гошовський. Ми і наші діти. Дитяча література, мистецтво виховання. Збірка I, 1965. Торонто; Нью-Йорк, 1965. 390 стор.: 121-227
  2. Переклади «Робінзона Крузо» в світовій літературі - Національна бібліотека України для дітей
  3. Данієль Дефо. Робінзон Крузо: з образками. Вінніпег: Накладом Руської Книгарні. 1919. 229 стор.
  4. Робінзон Крузо, популярне ілю­строване видання, зладила Г. М., ілюстрував А. Манастирський, вип. 4-5. Золотої Бібліотеки, Львів 1929, накл М. Матвійчука