Робінзон Крузо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Робінзон Крузо
Robinson Crusoe 1719 1st edition.jpg
Оригінал Robinson Crusoe
Жанр роман
Автор Данієль Дефо
Мова англійська
Виданий 25 квітня 1719
Наступний твір Подальші пригоди Робінзона Крузо
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

Робінзо́н Кру́зо (англ. Robinson Crusoe) — роман Даніеля Дефо, який вперше був опублікований у квітні 1719 року і коротко названий по імені головного героя.

Перший твір був написаний у вигляді автобіографії, — щоденника головного героя, британського моряка, якому через аварію корабля довелося жити на безлюдному тропічному острові в гирлі річки Оріноко 28 років і 2 місяці і 19 днів.

Повна назва твору «Життя, незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо, моряка з Йорка, який прожив 28 років у повній самотності на безлюдному острові біля берегів Америки поблизу гирла річки Оріноко, куди він був викинутий корабельною аварією, під час якої весь екіпаж корабля крім нього загинув, з викладом його несподіваного звільнення піратами; написані ним самим». Книга започаткувала класичний англійський роман і породила моду на псевдодокументальну художню прозу; її нерідко називають першим «справжнім» романом англійською мовою.

В основу першого твору було взято епізод з життя Олександра Селкирка, шотландського моряка, боцмана судна «Cinque Ports» («Сенк Пор»), Селкирк мав задерикуватий характер і погано уживався, тому 1704 після сварки з капітаном його висадили за власним проханням на безлюдному острові у Тихому океані, забезпечивши зброєю, продовольством, насінням та інструментами. На острові він прожив чотири роки і чотири місяці — до 1709.

Острів до 1966 називався Мас е Тьєра (ісп. Más a Tierra, Велика земля), а тепер називається островом Робінзона Крузо і належить Чилі.

У серпні 1719 Дефо випустив продовження «Подальші пригоди Робінзона Крузо», через рік — «Серйозні роздуми Робінзона Крузо».

Сюжет[ред.ред. код]

Робінзон Крузо та П'ятниця
Robinson Crusoe 1913 film screenshot.jpg

Книга написана як вигадана автобіографія Робінзона Крузо, жителя Йорка, який мріяв про подорожі по далеких морях. Всупереч волі батька, він у 1651 році покидає рідну домівку і вирушає з приятелем у своє перше морське плавання. Воно закінчується аварією корабля біля англійських берегів, проте це не розчарувало Крузо, і незабаром він зробив декілька подорожей на торговому судні. В одній з них його корабель був захоплений біля берегів Африки берберськими піратами і Крузо довелося два роки пробути в полоні, поки він не тікає на баркасі. Його підбирає португальське судно, що йде до Бразилії, де він і влаштувався на наступні чотири роки, ставши власником плантації.

Бажаючи швидше розбагатіти, він бере участь у нелегальному торговому рейсі до Африки за чорними невільниками. Однак корабель потрапляє в шторм і сідає на мілину біля невідомого острова недалеко від гирла Оріноко. Крузо виявився єдиним уцілілим з екіпажу, діставшись уплав до острова, який виявився безлюдним. Подолавши відчай, він рятує з корабля всі потрібні інструменти і припаси, перш ніж той був остаточно зруйнований штормами. Влаштувавшись на острові, він будує собі добре укрите і захищене житло, вчиться шити одяг, робити посуд з глини, вирощує ячмінь та рис. Також йому вдається приручити диких кіз, які водилися на острові, це дає йому стабільне джерело м'яса і молока, а також шкури для виготовлення одягу.

Досліджуючи острів протягом багатьох років, Крузо виявляє сліди дикунів-канібалів, які іноді відвідують різні частини острова і влаштовують людожерські бенкети. В одне з таких відвідувань він рятує полоненого дикуна, якого збиралися з'їсти. Він вчить тубільця англійської мови і називає його П'ятницею, тому що врятував його саме в цей день тижня. Крузо з'ясовує, що П'ятниця родом з Тринідаду, який можна побачити з протилежної частини острова, і що він був захоплений у полон під час битви між індійськими племенами.

При наступному відвідуванні острова канібалами Крузо з П'ятницею нападають на дикунів і рятують ще двох бранців. Один з них виявляється батьком П'ятниці, а другий — іспанцем, корабель якого також зазнав аварії. Крім нього з корабля врятувалися ще більше десятка іспанців і португальців, які перебували у безвихідному становищі у дикунів на материку. Крузо вирішує відправити іспанця разом з батьком П'ятниці на човні, щоб привезти його товаришів на острів і спільними зусиллями побудувати корабель, на якому вони всі могли б відплисти до цивілізованих берегів. Поки Крузо очікував повернення іспанця з його командою, до острова прибув невідомий корабель. Цей корабель виявився захоплений бунтівниками, які збиралися висадити на острові капітана з відданими йому людьми. Крузо і П'ятниця звільняють капітана і допомагають йому повернути контроль над судном. Найбільш ненадійних заколотників залишають на острові, а Крузо після 28 років, проведених на острові, залишає його і в 1687 році повертається в Англію до своїх родичів, які вважали його давно загиблим. Крузо вирушає в Лісабон, щоб отримати прибуток за свою плантацію в Бразилії, що робить його дуже багатим. Після цього він перевозить своє багатство по суші в Англію, щоб уникнути подорожі по морю. П'ятниця супроводжує його, і по дорозі вони потрапляють в останню спільну пригоду, коли борються з голодними вовками і ведмедем при перетині Піренеїв.

Продовження[ред.ред. код]

Другий роман — «Подальші пригоди Робінзона Крузо» (англ. The Farther Adventures of Robinson Crusoe) — менш відомий. У ньому старий Робінзон, відвідавши свій острів і втративши П'ятницю, доплив по торгівельних справах до берегів Південно-Східної Азії і змушений добиратися до Європи через всю Росію, щоб з Архангельська відплисти в Англію.

Існує і третя книга Дефо про Робінзона Крузо, вона має назву «Серйозні роздуми Робінзона Крузо» (англ. Serious Reflections of Robinson Crusoe) і являє собою збірник есе на моральні теми; ім'я Робінзона Крузо вжито автором для того, щоб привернути інтерес публіки до цього твору.

Значення[ред.ред. код]

Роман Дефо став літературною сенсацією і породив безліч наслідувань. Він демонстрував невичерпні можливості людини в освоєнні природи і в боротьбі з ворожим йому світом. Цей посил був дуже співзвучний ідеології раннього капіталізму і епохи Просвітництва. Тільки в Німеччині за сорок років, що послідували за публікацією першої книги про Робінзона, було видано не менше сорока «робінзонад». Джонатан Свіфт оскаржив оптимізм світогляду Дефо у своїй тематично близькою книзі «Мандри Гуллівера» (1727).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Д.Дефо. Робінзон Крузо. К.: Котигорошко, 1993. 248 с.


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Робінзон Крузо під час подорожування у морі, склав багато віршів та поезій, але їх не було надруковано ні в одній книжці, адже про нього є дуже мало інформації