Робін Лакофф
| Робін Лакофф | |
|---|---|
| Народилася |
27 листопада 1942 (81 рік) Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] |
| Країна |
 США |
| Місце проживання | Берклі |
| Діяльність | мовознавиця, професор |
| Галузь | соціолінгвістика[2], гендерна лінгвістика і гендер[2] |
| Alma mater | Коледж Редкліфф, Університет Індіани і Гарвардський університет |
| Знання мов | англійська[2] |
| Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) |
| У шлюбі з | Джордж Лакофф |
| Нагороди | |
Робін Толмах Лакофф (Robin Tolmach Lakoff [ˈleɪkɒf]; нар. 27 листопада 1942) — почесна професорка лінгвістики Каліфорнійського університету в Берклі. Її книжку «Мова та місце жінки» 1975 року часто вважають причиною того, що мова та гендер стали предметом серйозних дебатів у лінгвістиці та інших дисциплінах.[3][4][5]
Біографія[ред. | ред. код]
Лакофф народилася в 1942 році в Брукліні, Нью-Йорк. Вона здобула ступінь бакалавра в Редкліффському коледжі, ступінь магістра в Університеті Індіани та ступінь доктора філософії. доктор лінгвістики Гарвардського університету (1967).[6] Була одружена з лінгвістом Джорджем Лакоффом.[7] Вона викладала в Каліфорнійському університеті в Берклі з 1972 року до виходу на пенсію.
Будучи студенткою коледжу Редкліфф (Кембридж, штат Массачусетс), Лакофф перевіряла заняття Ноама Хомського в Массачусетському технологічному інституті (MIT) і підключився до відділу лінгвістики MIT. У той час, коли Хомський і студенти створювали трансформаційну генеративну граматику, Лакофф та інші досліджували шляхи, якими зовнішній контекст входив у структуру мови.[8]
Лакофф є постійною дописувачкою Huffington Post.[9]
Лакофф привернула національну увагу за публікацію в TIME під назвою «Електронна пошта Гілларі Клінтон — це атака на жінок».[10]
Мова і місце жінки[ред. | ред. код]
Впливова робота Лакофф «Мова і місце жінки» вводить у сферу соціолінгвістики багато ідей про жіночу мову, які зараз часто є звичними.[11] Це надихнуло багато різних стратегій для вивчення мови та гендеру як за національними кордонами, так і за класовими та расовими ознаками.[5]
Її робота відома своєю увагою до класу, влади та соціальної справедливості на додаток до статі.[12]
Лакофф вважає, що мовлення жінок можна відрізнити від мовлення чоловіків декількома способами (частина моделі гендерного дефіциту), зокрема:
- Живі огорожі: такі фрази, як «начебто», «неначебто», «схоже»
- Порожні прикметники: «божественний», «чарівний», «розкішний»
- Надввічливі форми: «Чи не заперечуєте ви…» «…якщо не надто багато просити» «Чи добре, якщо…?»
- Вибачтеся більше: «Вибачте, але я так думаю…»
- Говоріть рідше
- Уникайте нецензурної лексики чи лайки
- Запитання до тегів: «Ти не проти з'їсти це, правда?» .
- Гіперкоректна граматика та вимова: використання престижної граматики та чіткої артикуляції
- Непрямі прохання: «Вау, я така спрагла». — дуже просить пити
- Говоріть курсивом: Використовуйте тон, щоб підкреслити певні слова, наприклад, «так», «дуже», «зовсім»
Лакофф розробила «Принцип ввічливості», в якому вона виробила три принципи, яких зазвичай дотримуються під час взаємодії. Це: не нав'язуйте, дайте одержувачу варіанти і змусьте одержувача почуватися добре. Вона заявила, що це є найважливішим у гарній взаємодії. Якщо оратор не дотримується цих максим, то кажуть, що він «зневажає максими».
Мовна війна[ред. | ред. код]
Лакофф у творі «Мовна війна» (2000) проводить лінгвістичний аналіз дискурсу щодо сучасних питань. Вона охоплює такі теми, як слухання у справі Хілла-Томаса, суд над О. Дж. Сімпсоном, скандал із Левінські та феномен політичної коректності. Лакофф обговорює кожну тему, водночас доводячи загальну тезу про те, що сама мова є полем політичної битви.[13][14]
У «Мовній війні» Лакофф представив ідею, що фрейми створюють значення. Вона цитує, що мова (вербальна чи невербальна) і досвід — це «сукупність знань, які викликаються, щоб забезпечити базу висновків для розуміння висловлювання». (Левінсон, 1983)
Фрейми — це ідеї, які формують очікування та створюють фокуси, які слід сприймати як істину та здоровий глузд. Коли хтось вирішить прийняти фрейм, ця особа буде вірити, що все в фреймі є справжнім, і що те, що вона чи він дізнається в рамках фрейму, стає тим, що вона чи він вважає здоровим глуздом. Наприклад, в ХІХ столітті люди вважали, що жінки повинні носити корсети і підв'язувати талію. Ніхто не думав про те, що жінки носять одяг без корсета під ним, тому що здоровий глузд вважав корсети обов'язковим атрибутом моди.
Однак якщо хтось вирішить поглянути на ту ж саму ситуацію поза кадром — що трапляється рідко, оскільки люди завжди впевнені, що здоровий глузд не потребує обґрунтувань, — ця людина зовсім по-іншому сприйме те, що знаходиться в кадрі, і відчує, що здоровий глузд більше не має сенсу. Продовжуючи приклад корсета, у наш час здоровий глузд вважає, що корсети нездорові та принесуть жіночому тілу більше шкоди, ніж користі. Ось чому більшість жінок сьогодні не носять корсети. І коли ми озираємося на стару раму з ХІХ століття, ми думаємо, що відчуття моди того часу є дивним. Це результат зміщення кадрів.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- 1972: «Language in Context.» Language 48:4 (December 1972): 907–27.
- 1973: The logic of politeness; or, minding your P's and Q's. In: Papers from the Ninth Regional Meeting of the Chicago Linguistics Society, ed. C. Corum, T. Cedric Smith-Stark, A. Weiser, pp 292—305. Chicago: Department of Linguistics, University of Chicago
- 1975: Language and Woman's Place. ISBN 0-19-516757-0
- 1977: What you can do with words: Politeness, pragmatics and performatives. In: Proceedings of the Texas Conference on Performatives, Presuppositions and Implicatures, ed. R. Rogers, R. Wall & J. Murphy, pp. 79–106. Arlington, Va.: Center for Applied Linguistics.
- 1985: When talk is not cheap. With Mandy Aftel. Warner ISBN 0-446-30070-5
- 1990: Talking Power. Basic Books. ISBN 0-465-08358-7
- 1993: Father knows best: the use and abuse of therapy in Freud's case of Dora. With J. Coyne. Teachers College Press. ISBN 0-8077-6266-0
- 2000: The Language War. University of California Press. ISBN 0-520-22296-2
- 2006: «Identity à la carte: you are what you eat.» In: Discourse and Identity, ed. Anna DeFina, Deborah Schiffrin and Michael Bamberg. Cambridge University Press: Cambridge.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Mary Bucholz, «Editor's Introduction», Language and a Woman's Place: Text and Commentary, Oxford University Press, 2004, ISBN 0-19-516-757-0, p. 3. «The publication of Robin Tolmach Lakoff's groundbreaking book Language and Women's Place (LWP) by Harper & Row in 1975 has long been heralded as the beginning of the linguistic subfield of language and gender studies, as well as ushering in the study of language and gender in related disciplines such as anthropology, communications studies, education, psychology, and sociology.»
- ↑ C. Todd White, «On the pragmatics of an androgynous style of speaking (from a transsexual's perspective)», World Englishes 17(2), 1998.
- ↑ а б Sergio Bolaños Cuellar, «Women's Language: A struggle to overcome inequality», Forma Y Función 19, 2006.
- ↑ Robin Tolmach Lakoff PhD. TALE: The Association for Linguistic Evidence (амер.). Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ «Biography — Lakoff, Robin Tolmach (1942-)», Contemporary Authors, Thompson Gale, 1 January 2004.
- ↑ Robin Tolmach Lakoff, interview with Catherine Evans Davies, Journal of English Linguistics 38(4); accessed via SagePub [Архівовано 2012-03-08 у Wayback Machine.]; DOI: 10.1177/0075424210384191.
- ↑ «Robin Lakoff», Huffington Post, accessed 17 November 2012.
- ↑ Hillary Clinton's Emailgate is an Attack on Women.
- ↑ Google Scholar - Language and Women's Place citations. scholar.google.com. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Mary Bucholz, «Editor's Introduction», Language and a Woman's Place: Text and Commentary, Oxford University Press, 2004, ISBN 0-19-516-757-0, pp. 11–13.
- ↑ Virginia Vitzthum, «'The Language War' by Robin Tolmach Lakoff», 11 July 2000.
- ↑ Judith Rosenhouse, «Robin Tolmach- Lakoff. 2000. The Language War. Berkeley: University of California Press.» California Linguistic Notes XXVI(1), Spring 2001.
Посилання[ред. | ред. код]
- Lakoff, «Language and Woman's Place» (1973)
- Lakoff, «Language in Context» (1972)
- Robin Lakoff analyzes Sarah Palin and the 2008 election, interview with Kiera Butler for Mother Jones, 3 October 2008
- Faculty home page (UC Berkeley)
- Liberman, Mark (9 травня 2004). Gender and tags. Language Log. University of Pennsylvania. Процитовано 22 серпня 2016.
- Gender and tags
- Liberman, Mark (15 травня 2005). This is, like, such total crap?. Language Log. University of Pennsylvania. Процитовано 22 серпня 2016.
- Works by or about Robin Lakoff in libraries (WorldCat catalog)
|
