Робітнича газета (газета ЦК КПУ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Робітнича газета»

Мова російська, українська

Засновано 1957
Головний редактор Анатолій Криволапов
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61008

rg.kiev.ua
Ранній логотип разети

рос. «Рабочая газета» — укр. «Робітнича газета» — українське друковане видання. Виходило у Києві в 1957—2019 роках.

В радянські часи виходила 6 раз на тиждень російською та українською мовами як орган ЦК КПУ. Наклад українського видання (1965) — 78 000, російського — 121000; загальний наклад обох видань (1970) — 300 000. До 31 грудня 1962 газета була органом Української Республіканської Ради Профспілок. Відтоді окремої профспілкової газети в УРСР не було і на її території поширювалася всесоюзна профспілкова газета «Труд».

За часів незалежності України, редакція газети вела свій родовід від 1917 року, коли її видавав Володимир Винниченко, її співзасновником був Кабінет Міністрів України.

У 2004 році, незважаючи на шалений політичний тиск уряду Януковича, підтримала Віктора Ющенка і доносила до читачів правду про Помаранчеву революцію.

2005 року редакція опинилася на межі банкрутства. Кабінет Міністрів України вийшов зі складу співзасновників, а тодішній редактор Іван Литвин продав видання Юрію Бойку[1]. Відтоді газета стала джерелом проросійських наративів. Була де-факто друкованим органом забороненої Комуністичної партії України. В 2017 виходила тричі на тиждень (140 номерів на рік). Останній головний редактор — Анатолій Криволапов. У серпні 2019 року Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив звернення Мін'юсту та СБУ й ухвалив рішення про припинення випуску «Робітничої Газети» через порушення законодавства України[2].

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Офіційний сайт. Процитовано 26 червня 2017.
  • (рос.) Журналисты «Рабочей газеты» написали письмо премьер-министру.