Робітничий клас іде в рай
Робітничий клас іде в рай | |
|---|---|
| італ. La classe operaia va in paradiso | |
 | |
| Жанр | політична драма |
| Режисер | Еліо Петрі |
| Продюсер | Уго Туччі |
| Сценаристи |
Еліо Петрі Уго Пірро |
| У головних ролях |
Джан Марія Волонте Маріанджела Мелато Джино Перніче |
| Оператор | Луїджі Кувейлер |
| Композитор | Енніо Морріконе |
| Монтаж | Руджеро Мастроянні |
| Художник | постановник: Данте Ферретті |
| Костюмер | Франко Чаретті |
| Кінокомпанія | Euro International Film (EIA) |
| Дистриб'ютор | New Line Cinema і Netflix |
| Тривалість | 125 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |
 Італія |
| Рік | 1971 |
| Дата виходу | 17 вересня 1971 |
| IMDb | ID 0066919 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Робітничий клас іде в рай у Вікісховищі | |
«Робітничий клас іде в рай» (фр. La classe operaia va in paradiso) — італійська політична драма 1971 року, поставлений режисером Еліо Петрі.
Фільм став лауреатом Золотої пальмової гілки 25-го Каннського кінофестивалю (разом зі стрічкою «Справа Маттеї» режисера Франческо Розі)[1], премії «Давид ді Донателло» за найкращий фільм року та низки інших кінонагород 
.
Сюжет[ред. | ред. код]
Лулу Масса працює токарем на одному з міланських заводів. Він зразковий робітник, за що його любить начальство і ненавидять колеги по роботі. Одного разу Лулу втрачає на роботі один з пальців, і, вперше невдоволений умовами роботи, бере участь у страйку, змінюючи прибічників і стаючи на стежку класової боротьби. Після цього його відразу звільняють, а потім наймають знову. В результаті Лулу остаточно заплутався у власних переконаннях…
У ролях[ред. | ред. код]
| Джан Марія Волонте | ···· | Лулу Масса |
| Маріанджела Мелато | ···· | Лідія |
| Джино Перніче | ···· | Сіндачаліста |
| Луїджі Діберті | ···· | Бассі |
| Донато Кастелланета | ···· | Маркс |
| Джузеппе Фортіс | ···· | Валлі |
| Коррадо Соларі | ···· | Мена |
| Флавіо Буччі | ···· | фабричний робітник |
| Рената Дзаменго | ···· | Марія |
| Сальво Рандоне | ···· | Мілітіна |
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації фільму «Робітничий клас іде в рай»[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
| 1972 | 25-й Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Робітничий клас іде в рай | Перемога | |
| Спеціальна згадка | Джан Марія Волонте | Перемога | |||
| Премія «Давид ді Донателло» | Найкращий фільм | Робітничий клас іде в рай | Перемога | ||
| Спеціальний «Давид» за акторську гру | Маріанджела Мелато | Перемога | |||
| 1973 | Премія «Золотий глобус» | Найкращий актор | Джан Марія Волонте | Перемога | |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Еліо Петрі | Номінація | ||
| Найкращий актор | Джан Марія Волонте | Номінація | |||
| Найкращий акторка | Маріанджела Мелато | Перемога | |||
| Найкращий актор другого плану | Сальво Рандоне | Перемога | |||
| Найкращий сценарій | Еліо Петрі, Уго Пірро | Номінація | |||
| Найкращий оригінальний сюжет | Еліо Петрі, Уго Пірро | Номінація | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Festival de Cannes: The Working Class Goes to Heaven. festival-cannes.com. Процитовано 24.09.2016.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Робітничий клас іде в рай» на сайті IMDb
Посилання[ред. | ред. код]
Робітничий клас іде в рай на сайті IMDb (англ.) 
(станом на 24.09.2016)
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||
|
