Роб Хопкінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роб Хопкінс
Rob Hopkins (14378732379).jpg
Народився 1968[1][2][…]
Лондон, Велика Британія
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність письменник, активіст, блогер, захисник довкілля
Галузь community resilienced, енергетичний перехід, Пермакультура і ecologic transitiond
Alma mater University of the West of England, Bristold і University of Plymouthd
Знання мов англійська[4]
Членство Transition Networkd і Post Carbon Instituted
Напрямок енвайронменталізм і transition townd
Magnum opus The Transition Handbook: From Oil Dependency to Local Resilienced
Посада Ashoka Fellowd[5]
Нагороди

почесний доктор[d] (2013)

почесний доктор[d] (2016)

Curry Stone Design Prized (2009)

Роб Хопкінс (англ. Rob Hopkins) - активіст та письменник з екологічних питань, Тотнес, Англія. Найбільш відомий як засновник та представник перехідного руху, який він ініціював у 2005 році. Хопкінс написав чотири книги по екології та екологічному активізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранній період життя та освіта (1968—1996)[ред. | ред. код]

Народився та жив в Лондоні до 12 років. Переїхавши до графства Уілтшир відвідував Сент-Джонську школу, а переїхавши до Брістоля, протягом 2 років він навчався у Вальдорфській школі. Повну середню освіту він отримав у Генбургській школі[en]. Після цього він пройшов курс мистецтв у Єштонському художньому училищі.

З 1988 року, він провів два з половиною роки життя в Інституті Лами Кхапа, Тибетський буддійський монастир в Тоскані, Італія, керуючи будинком. Після цього він рік подорожував в Індії, Пакистані (включаючи відвідування долини Хунза), Китаї, Тибеті, Гонкогу, а після цього назад до Індії, де він зустрів Емму, яка стала його партнером з того часу. Вони поселились у Брістолі, де Роб отримав ступінь в області управління ресурсами в університеті Західної Англії а також провів свій пермакультурний курс проектування.

Роб одружився з Еммі у 2007 (хоча разом вони з 1991). Вони мають 4 дітей, Рован, Фінн, Сіан та Арло.[6]

Ірландія (1996—2005)[ред. | ред. код]

Зі студентами, Липень 2005.

У 1996 Роб і його молода сім'я переїхала у південно-західну частину Ірландії у Вест Корк. З самого початку він працював з An Taisce West Cork, писавши та малювавши буклет під назвою «Ліси на Західному Корку!». Він почав викладати пермакультуру, спочатку як короткий курс, що дало зародження повного курсу проектування. Разом із іншою сім'єю, він і Емма заснували Baile Dulra Teoranta, благодійний проект, з метою створення проекту еко-поселення. У 1999 році, вже з іншою сім'єю, вони купили ферму поблизу Кестлтаун, Еніскейн. Кілька років по тому, вони отримали перший дозвіл на планувальні роботи для розвитку еко-поселення.

У 2001 році він почав навчати практичній стійкості у  Kinsale Further Education College, спочатку однорічний курс, а потім перший в світі двурічний курс Пермакультури. З 2003 по 2005 студенти збудували «Дерев'яний Театр», амфітеатр з використанням місцевих матеріалів. The Hollies провів серію курсів по природних будівлях та збудував два нових глиняних будинки, використовуючи місцеві та натуральні матеріали. В жовтні 2004 року будинок Роба та Еммі був зруйнований з причини пожежі.

У 2004 році йому стало відомо про концепцію піку нафти, тому він поставив завдання своїм учням застосовувати принципи пермакультури у вирішенні цієї проблеми. Висновком цього студентського проекту було «Kinsale Energy Descent Action Plan», який було завантажено на веб-сайт колледжу. На великий подив авторів, його було завантажено зацікавленими сторонами в усьому світі. В липні 2005 року, Kinsale FEC прийняв «Fuelling the Future», конференція про нафтяний пік та вирішення цього питання.

Transition Town Totnes (Транзите Місто Тотнес) (2005- до сьогодні)[ред. | ред. код]

плакат від Wordsmith One.

У 2005 році Роб та його сім'я переїхали до Тотнесу, Англія, і разом з Нареш Гіангрінде заснували Transition Town Totnes, перше офіційне Транзитне Місто. У вересні 2006 в рамках проекту відбулося «Розв'язання». Багато проектів почали свою роботу саме там. Включаючи Keeping Totnes Warm, Open Eco Homes and the Eco Homes Fair, Transition Homes, Transition Streets (який отримав премію Ашдена за зміну поведінки), the Totnes & District Energy Descent Action Plan (де він був соавтором), Food in Community, Grown in Totnes, Incredible Edible Totnes, Nut Tree Planting, Seedy Sisters, Skillshares, Mentoring & Wellbeing Support, the REconomy Centre, Totnes Local Economic Blueprint, the Local Entrepreneur Forum, Totnes Pound, Totnes Transition Film Festival, TTT Film Club, Dr Bike, Caring Town Totnes, та Transition Tours.

В епізоді своїх випусків «Місто», теле-ведучий Ніколас Крейн відвідав Тотнес та зізнався в наступному: «Це найбільш чудова ідея міста цього століття. Візуальний, практичний план що має коріння в місті та кружляє по світу.» Навіть Michael Portillo, у своїй подорожі Британськими залізними дорогами відвідав Тотнес.

Роб Хопкінс також презентував Totnes Pound у документальному фільмі «Demain» (2015)

Транзитна мережа (2007- до сьогодні)[ред. | ред. код]

Transition Network International Conference, 2015.

У 2007, будучи натхненними процесами які  почалися у Кінселі та Тотнесі, разом з Пітером Ліпманом та Беном Брангвуном, Роб заснував Танзитну Мережу, благодійна програма для підпримки Транзитних ініціативних формувань в усьому світі. Транзитна мережа розміщена у Тотнесі. Це Транзитні ініціативи бульш ніж у 50 країнах по всьому світі, майже 1,400 громад. Транзитна Мережа провела 7 конференцій Nailsworth (2007), Royal Agriculture College, Cirencester (2008), Battersea Arts Centre (2009), Dame Hannah's at Seale Hayne (2010), Hope University, Liverpool (2011), Battersea Arts Centre (2012)[7] and Dame Hannah's at Seale Hayne (2015).[8]

Нагороди[ред. | ред. код]

Хопкінс отримав Почесну грамоту у сфері якості навколишнього середовища та управління ресурсами від Західного Університету Англії (1993—1996), Магістра Наук соціальних досліджень (2007) та докторське звання у Plymouth University (2011) . Він відвідував товариша у Plymouth University, та в липні 2013 був нагороджений як почесний доктор наук у Західному університеті Англії.

Публікації[ред. | ред. код]

Хопкінс має чотири книги в підтримку Транзитного руху.

  • The Transition Handbook (2008)
  • The Transition Companion (2011)
  • The Power of Just Doing Stuff (2013)
  • 21 Stories of Transition (2015).[9][10]

Примітки[ред. | ред. код]

Додадкові посилання[ред. | ред. код]