Ровнер Дмитро Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Осипович Ровнер
Оригінал імені Дмитрий Осипович Ровнер
Країна СРСР СРСР
Народження 8 січня 1908(1908-01-08)
Вінниця, Російська імперія
Смерть 19 квітня 1986(1986-04-19) (78 років)
Санкт-Петербург, СРСР
Титул майстер спорту СРСР

Дмитро Осипович Ровнер (нар. 8 січня 1908, Вінниця, Російська імперіяпом. 19 квітня 1986, Санкт-Петербург, СРСР) — радянський шахіст, майстер спорту СРСР (1938). Один з основоположників ленінградської шахової школи.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шахами розпочав займатися у Вінниці, де ще будучи школярем виграв чемпіонат міста. Згодом переїхав до Ленінграда.

Учасник багатьох чемпіонатів Ленінграда (з 1933 року). Чемпіон міста 1937 робу. Срібний призер міського чемпіонату 1956 року. У чемпіонаті РРФСР 1935 року розділив 4-5-е місця. Неодноразовий учасник півфіналів чемпіонатів СРСР. Найкращий результат — розподілмв 5-7-го місця в 1952 року. У складі збірної ДСТ «Наука» двічі переміг в командних першостях ВЦРПС (1949 і 1951 роках).

У складі збірної Ленінграда брав участь в міжнародних матчах з об'єднаної збірної Праги иа Братислави (1946 рік) та збірної Будапешта (1957 року). Брав участь в змаганнях по листуванню. У складі збірної Ленінграда став бронзовим призером 2-о командного чемпіонату СРСР по листуванню (1968-1970 рр.) З кращим результатом на 5-й дошці (9½ з 11).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син Ровнера Яків (1929-1970) також став шахістом. У 1969 року йому було присвоєно звання майстра спорту СРСР[1]. Я. Д. Ровнер найбільш відомий по розгромній партії, яку він у 1945 року виграв в одному з ленінградських юнацьких турнірів у В. Л. Корчного. У базах ця партія помилково приписується батькові[2].

Спортивні результати[ред. | ред. код]

Рік Місто Змагання + - = Результат Місце
1929 Одеса Командна першість ВЦРПС
1930 Ленінград Першість ЛО ПС харчовиків
1933 / 1934 Ленінград Чемпіонат Ленінграда 8 з 15 5—8[3]
1934 Ленінград Першість ЛОСПС
1935 Ленінград Турнір 12-ти шахістів (турнір в Будинку друку) 6 з 11 4—6[4]
Горький Чемпіонат РРФСР 4—5[5]
1936 Москва Першість ВЦСПС 6 5 7 9½ з 18 9—12[6]
1937 / 1938 Ленінград Чемпіонат Ленінграду 9 4 2 10 з 15 1—3[7]
1938 Ленінград Першість ВЦСПС 8 4 9 12½ з 21 4—7[8]
Київ Півфінал 11-о чемпіонату СРСР 2 7 8 6 з 17 18[9]
1939 Ленінград Чемпіонат Ленінграда 5 5 5 7½ з 15 10—11[10]
1941 Ростов-на-Дону Півфінал 13-о чемпіонату СРСР 2 2 2 3 из 6[11]
1946 Ленінград Матч Ленінград — збірна Праги і Братислави (проти І. Рогачека) 0 0 2 1 з 2
Ленінград Чемпіонат Ленінграда 5 9 3 6½ з 17 16[5]
Москва Півфінал 15-о чемпіонату СРСР 5 3 9 9½ з 17 7—8[12]
1947 Свердловськ Півфінал 16-о чемпіонату СРСР 2 7 3 3½ з 12 11[13]
1949 Москва Командна першість ВЦРПС (збірна ДСО «Наука», 1-а дошка) Команда — чемпіон
Вільнюс Півфінал 17-о чемпіонату СРСР 4 6 7 7½ з 17 12—13[14]
1950 Тарту Півфінал 18-о чемпіонату СРСР 3 9 3 4½ з 15[15] 15[16]
1951 Ленінград Командна першість ВЦРПС (збірна ДСО «Наука», 1-а дошка) Команда — чемпіон
1952 Ленінград Півфінал 20-о чемпіонату СРСР 5—7
1954 Рига Командний чемпіонат СРСР (збірна ДСО «Наука»,?-а дошка)
1955 Рига Півфінал 23-о чемпіонату СРСР
1956 Ленінград Чемпіонат Ленінграда 6 2 8 10 з 16 2—3[17]
Ленінград Півфінал 24-о чемпіонату СРСР
1957 Ленінград Матч Ленінград - Будапешт (проти Йожефа Сія) 0 1 1 ½ з 2
1958 Ленінград Чемпіонат Ленінграда [18]
ЗМАГАННЯ З ПЕРЕПИСКИ
1968—1970 2-й командний чемпіонат СРСР (збірна Ленінграда, 5-а дошка) 9½ з 11 1 на дошці,

команда — 3-є місце

Література[ред. | ред. код]

  • Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 336. — 120 000 экз.
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 336. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Длуголенский Я. Н., Зак В. Г. Люди и шахматы. Страницы шахматной истории Петербурга — Петрограда — Ленинграда. — Л.: Лениздат, 1988. — С. 254. — ISBN 5-289-00137-9.
  2. Dmitry Osipovich Rovner vs Viktor Korchnoi (1945). www.chessgames.com. Процитовано 13 жовтня 2019. 
  3. Переміг В.О. Алаторцев та Г.М. Лісицин.
  4. Переміг А. Лілієнталь.
  5. а б Переміг О.К. Толуш.
  6. Перемогли Г.М. Лисіцин та В.А. Чеховер.
  7. З А.К. Толушем та В.А. Чеховером.
  8. Перемогли В.А. Алаторцев та Л.І. Шамаєв.
  9. Переміг В.М. Панов.
  10. Переміг Г.М. Лісіцин.
  11. Турнір перерваний у зв'язку з початком Німецько-радянської війни.
  12. Переміг В.А. Алаторцев.
  13. Переміг С.А. Фурман.
  14. Перемогли В.І. Мікенас, О.П. Сокольський та С.А. Фурман.
  15. Включаючи очко від вибулого з турніру А.С. Арбелідзе.
  16. Переміг С.М. Флор.
  17. Переміг П.О. Кондратьєв.
  18. Переміг І.Г. Рубель.

Посилання[ред. | ред. код]