Ровний Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ровний Олександр Олександрович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ровний Олександр Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 листопада 1991(1991-11-29)
Матіївка
Смерть 18 жовтня 2014(2014-10-18) (22 роки)
Вільхове
°уламкове вогнепальне поранення
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Зелений ліхтар
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
92 ОМБр.png
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Олекса́ндрович Ро́вний (29 листопада 1991 — 18 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився в с. Матіївка Бахмацького району Чернігівської області. Закінчив Матіївську ЗОШ, вступив на навчання в конотопське ПТУ. Після року навчання призваний на строкову службу. Служив в сумській частині внутрішніх військ, де й познайомився із майбутньою дружиною — навчалася на кухаря, її училище було неподалік від частини. 2012 року одружився, переїхав на проживання до села Річки. Працював в Сумах — охоронцем банку, у різних охоронних фірмах.

Мобілізований 20 серпня 2014-го. Служив стрільцем-помічником гранатометника, 92-га окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Щастя, Станицю Луганську, ніс службу на блокпосту у селі Валіївка.

18 жовтня 2014-го уночі зазнав смертельного поранення під час обстрілу російськими збройними формуваннями позицій бригади біля села Вільхове Станично-Луганського району — снаряд впав упритул до вагончика, в якому перебував Олександр.

Без Олександра лишилися дружина та син Вадим 2012 р.н.

Похований в селі Річки, Білопільський район 21 жовтня 2014-го.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела[ред. | ред. код]