Рогатинський повіт (ЗУНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рогатинський повіт
пол. Powiat rohatyński
Місто Рогатин
Найбільше місто Рогатин
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 102 (1921), 14 (1934-1939)
Населення
 - повне 127 300 (1931)
 - густота 111
Площа
 - повна 1 147 км²
Дата заснування 1867
POL powiat rohatyński map.svg
Рогатинський повіт

Рогатинський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

В даний час на території Рогатинського повіту розташовані дві адміністративних одиниці Івано-Франківської області — Рогатинський та частково Галицький райони.

Історія[ред.ред. код]

Період ЗУНР[ред.ред. код]

Польський період[ред.ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Рогатин. До складу повіту входило 169 поселень (з них 3 міста, 99 сільських гмін, 67 фільварків) зі 21 763 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 109 534 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 79 127 — греко-католики, 21 827 — римо-католики, 8 420 — юдеї, 96 — інших визнань.

1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів з розпарцельованого (розділеного) фільварку в Журові утворено нову самостійну адміністративну гміну Луковець Журівський[1].

1 жовтня 1931 р. сільська гміна (самоврядна громада) Слобода Букачівська Рогатинського повіту ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повіту[2].

1 липня 1934 р. частина забудови і земель села Залужжя загальною площею 244,6242 га передана до складу міста Рогатин[3].

Гміни повіту з 1934 року[ред.ред. код]

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Рогатинського у воєводстві Станіславівському на сільські гміни», 1 серпня 1934 року в Рогатинському повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни з дотогочасних сільських ґмін:

Ґміни Рогатинського повіту, станом на 1 серпня 1934 р.[4]
Найменування Склад
ґміна Болшовце Бовшів (частина), Демешківці, Желибори, Кінашів, Німшин (частина),

Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька, Ганівці, Гербуртів

ґміна Букачовце Букачівце, Черніїв, Каролівка, Козарі, Мартинів Новий (частина), Посвірж,

Тенетникі, Журавєнко, Чагрів (частина)

ґміна Бурштин Бовшів (частина), Демянів, Озеряни, Коростовичі, Куропатники, Людвиківка, Мартинів Новий (частина), Мартинів Старий, Німшин (частина), Різдвяни, Нижні Сарники, Середні Сарники, Стасьова Воля
ґміна Журув Вишнів, Журув, Колоколин, Луковець Вишнівсбкіий, Луковьєц Журовскі,

Подміхаловце, Грегорув

ґміна Кнігиніче Бабухув (частина), Васючин, Заґуже Кнігиніцкє, Залуже (частина), Кнігиніче, Оскжесіньце, Помонєнта, Псари (частина), Явче (частина)
ґміна Конкольнікі Библо, Дитятин, Заґуже Конколницкє, Конкольнікі, Подшумляньце,

Скоморохи Старе, Слобода Конкольніцка, Хохонюв, Яблонув

ґміна Конюшкі Бабухув (частина), Конюшкі, Куніче, Лучиньце, Насташчин, Обельніца, Чагрув (частина),

Юнашкув, Явче (частина)

ґміна Ліпіца Дольна Гоноратувка, Ліпіца Дольна, Ліпіца Ґурна, Лопушна, Сарнкі Ґурне,

Сьвістельнікі

ґміна Подкамєнь Бєньковце, Виспа, Дегова, Дзічкі, Доліняни, Заланув, Любша, Мелна,

Подбуже, Подкамєнь, Псари (частина), Фраґа, Яглуш

ґміна Пукув Чесьнікі, Данільче, Добринюв, Золчув, Пукув, Стратин, Уязд
ґміна Рогатин Вєжболовце, Заліпіє, Залуже, Фірлєюв, Клєшчувна, Кутце, Перенювка,

Подвінє, Подгродзє, Поток, Путятиньце, Руда, Черче

Міста[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Українці-грекокатолики становили 71% населення повіту (1907)[5].

У 1939 році в повіті проживало 138 720 мешканців (101 280 українців-грекокатоликів — 73,01 %, 9 240 українців-латинників — 6,66 %, 15 025 поляків — 10,83 %, 3 400 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,45 %, 9 685 євреїв — 6,98 % і 90 німців та інших національностей — 0,06 %)[6].

У складі СРСР[ред.ред. код]

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 4 грудня 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін (Більшівцівський район — із ґмін Більшівці й Кукільники, Бурштинський район — із ґмін Бурштин і Конюшки, Рогатинський район і Букачівський район).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Adam J. Mielcarek. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008.

Посилання[ред.ред. код]