Рогач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Використовування рогача у руській печі
Рогач для духової шафи

Рога́ч[1], діал. ви́лка[2], вилки́[3] (біл. вілачнік, рос. ухват, рогач, пол. uchwyt do garnków) — предмет традиційного хатнього начиння, яким беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни, каструлі.

Опис[ред. | ред. код]

Складається з металевого півкільця з двома металевими закругленими кінцями, до якого кріпиться дерев'яний держак — рогачи́лно[4]. Рогачі на довгих рогачилнах використовувалися для приготування їжі в печах. Нижня частина горщика або чавуна є вузькою біля денця і дедалі розширюється догори — це уможливлює насаджувати його на рогач, міцно утримуючи кінцями. Зазвичай у господарстві було кілька рогачів різних розмірів — кожному горщикові відповідав «свій» рогач[5].

Рогач з коротким держаком досі уживається для приготування страв у горщиках у духовій шафі газової плити.

Рогач міг також слугувати імпровізованою зброєю. Існували навіть спеціальні бойові рогачі.

У культурі[ред. | ред. код]

Приказки[ред. | ред. код]

Загадки[ред. | ред. код]

  • Батрак Роман ухватив рогами одуван
  • Рогатий, та не віл, їсть, а не ситий, людям подає, а сам у куток іде
  • Сів пан на коня та поїхав до вогня

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]