Родерік Імпі Мерчісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родерік Імпі Мерчісон
англ. Roderick Impey Murchison
Murchison Roderick.jpg
Народився 19 лютого 1792(1792-02-19)[1][2][3]
Ross and Cromarty[d], Гайленд, Шотландія, Королівство Велика Британія
Помер 22 жовтня 1871(1871-10-22)[1][2][…] (79 років)
Лондон, Сполучене Королівство[5]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність ботанік, палеонтолог, геолог, солдат, ентомолог
Alma mater Durham School[d]
Володіє мовами англійська[1]
Заклад Геологічне товариство Лондона[d]
Членство Лондонське королівське товариство[6], Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Прусська академія наук, Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Ірландська королівська академія, Угорська академія наук, Данська королівська академія наук, Геологічне товариство Лондона[d], Королівське географічне товариство, Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Единбурга і Американське антикварне товариство[d]
Титул Баронет
Посада Президент Геологічного товариства Лондона[d][7] і Президент Геологічного товариства Лондона[d][7]
У шлюбі з Charlotte Murchison[d]
Автограф 1860-SignatureMurchsonRI.png
Нагороди

Родерік Імпі Мерчісон (Мурчісон; англ. Murchison; 19.02.1792 — 22.10.1871) — шотландський геолог та географ, дослідник Донецького басейну, баронет (1846).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Поступив до військового училища в Марло й 15-літнім хлопцем вже воював під знаменами А.Уелслі (майбутнього графа, потім — герцога Веллінгтона) в Іспанії. 1815 вийшов у відставку і певний час проводив дозвільне світське життя, проте, оженившись із Ш.Гюгонін, під її впливом почав наукові заняття, поєднуючи відвідини різних країн Європи зі слуханням лекцій із природничих наук у Королівському інституті й польовими дослідами. 1825 подає до Лондонського географічного товариства працю про геологічну будову Гемпшіра та Суррея, продовжуючи після цього вивчати вугільні поклади Сутерлендшіра, погаслі вулкани Оверні (Франція), виїздити до Баварських та Тірольських Альп тощо. У співавторстві з відомим геологом А.Седжвіком 1837 видає працю з геології Девоншіра, де подані наукові дані про палеозойські утворення цієї місцевості, пізніше — книгу про палеозойські відклади Північної Німеччини та Бельгії. Уже маючи європейську славу видатного вченого, 1840 разом з палеонтологом Е.Вернейлем уперше відвідав Північну Росію, а наступного року царський уряд знову запросив їх продовжити геологічні дослідження країни. В експедиції 1841—42 взяв участь знаний російський геолог граф О.Кейзерлінг, в її програму входило вивчення Уралу, Сибіру, Прибалтики та Донецького басейну. На вивчення останнього відводився тільки місяць, але Мерчісон та його супутники, спираючись на попередні дослідження Донбасу французьким вченим Ф.Ле-Пле, отримані карти, інші матеріали Гірничого відомства та постійну підтримку українських та російських інженерів і робітників, успішно впоралися зі своїм завданням.

Родерік Імпі Мерчісон

На основі широкого кола спостережень учені експедиції 1841—42 надрукували працю, яку сучасники назвали класичною. 1-й том, авторство якого належить передусім Мерчісону і частково О.Кейзерлінгу, був присвячений геології Росії і власне Донбасу, вийшов у Лондоні в 1845, 2-й — з палеонтології, написаний Е.Вернейлем, вийшов у Парижі в тому ж році. «Поява цього видання, — писав російський геолог О.Озерський, що переклав 1-й том російською мовою, — складає за загальним визначенням епоху в літописах геології». Для вивчення і розробки вугільних покладів Донбасу праця Мерчісона та його колег мала велике значення, вона давала більш точне і чітке уявлення про найбагатший в Європі вугільний басейн. Подібно до Ф.Ле-Пле Мерчісон звернув увагу на мізерно малу розробку корисних копалин у Росії, передусім вугілля в Донбасі. Він відзначив, що вугілля все ще видобувають тільки там, де воно виходить назовні, до того ж шахти закидаються, коли в них накопичується багато води. Мерчісон писав, що коли б такими методами — без допомоги парових машин — велося добування вугілля на Британських островах, то країна була б одразу відкинута на такий рівень розвитку, на якому вона знаходилася в 15 ст. Експедиція Мерчісона безумовно сприяла тому, що царський уряд посилив увагу до розробки природних багатств Південної України, а Кримська війна 1853—56 і реформи 1860-х рр. підштовхнули підприємців до швидкого розвитку вугільної та залізодобувної промисловості Донбасу.

1842—43 Мерчісон побував у Німеччині, Польщі, Карпатах, Швеції та Норвегії. Користуючись в Англії заслуженою повагою, він не раз обирався президентом геологічного та географічного товариств у Лондоні.

Під час Кримської війни 1853—56 виступав на захист Російської імперії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]