Роджер Бекон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роджер Бекон
англ. Roger Bacon
Roger-bacon-statue.jpg
Ім'я при народженні англ. Roger Bacon Bagoon
Псевдо Doctor Mirabilis
Народився бл. 1214
Ілчестер[d], Південний Сомерсет[d], Сомерсет[d], Сомерсет, Південно-Західна Англія, Англія
Помер бл. 1292[1]
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія
Громадянство
(підданство)
Королівство Англія
Діяльність філософ, фізик, богослов, музикознавець, теоретик музики, астролог, алхімік
Alma mater Університет Оксфорду
Вчителі ім. Роберт Гросетест
Володіє мовами латина
Заклад Університет Оксфорду і Паризький університет
Напрямок Схоластика
Magnum opus Послання ченця Роджера Бекона про таємні дії мистецтва і природи і нікчемність магії[d][2] і Opus Minus[d][2]
Конфесія католицтво

Ро́джер Бе́кон (англ. Roger Bacon) (121411 червня 1292) — англійський філософ, учений, викладач Оксфордського університету, францисканець. У 1266 за пропозицією свого друга, папи Климента IV, він почав свою «Велику працю» (Opus maius) — конспект всіх галузей знання. У 1268 він послав свою працю разом з «Малою працею» (Opus minus) та іншими статтями папі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на початку 13 ст. в селі Ільчестер, Англія. Є кілька версій щодо року народження — «1210», «1213/1214», «1214/1215» та «1220».

Навчався в Оксфорді. Виїжджав до Лінкольні в гості до відомого філософа Роберта Гросетеста, котрий став його вчителем у цій галузі. У 1237 році погодився на пропозицію Паризького університету продовжити там навчання. Там Роджер Бекон вивчав латину, Аристотелівську логіку, арифметику та геометрію.

1277 року засуджений церквою за «деякі нововведення» (єресь), відсторонений від викладання в Оксфордському університеті й ув'язнений. Легенда стверджує, що він пробув у в'язниці 14 років.

Бекон цікавився алхімією, біологією, фізикою і магією. У світогляді Бекона було чимало містики, але головна його заслуга в наголошенні на науковому методі досліджень. Він одним із перших наполягав на необхідності дослідного пізнання природи.

Його заслугами вважають багато відкриттів, включаючи відкриття збільшувальних лінз. У своїх працях він висунув низку цікавих ідей про літальні апарати, підйомні крани, про способи добування багатьох хімічних речовин, у тому числі пороху.

Філософські погляди[ред. | ред. код]

Був прихильником матеріалізму, засуджував схоластичне начотництво й сліпе поклоніння авторитетам. Закликав самостійно вивчати природу, захищав метод пізнання, що ґрунтувався на математиці та експерименті. У теорії пізнання Бекон відстоював номіналізм. Як мету всіх наук Бекон бачив збільшення влади людини над природою. Цікавився ідеями магії та алхімії, висунув низку сміливих наукових гіпотез.

Головним принципом його переконань стало твердження «Ми пануємо над природою, лише скоряючись цій природі».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]