Роджер Фрай
| Роджер Фрай | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 грудня 1866[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[4] |
| Помер |
9 вересня 1934[1][2][…] (67 років) Лондон, Велика Британія[4] |
| Громадянство (підданство) |
 Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | куратор, мистецтвознавець, художник, викладач університету |
| Alma mater | Clifton College[d] і Королівський коледж, Кембрідж |
| Володіє мовами | англійська[1] |
| Заклад | Кембриджський університет і Школа образотворчого мистецтва Слейда[d] |
| Напрямок | Група Блумзбері |
| Жанр | пейзаж |
| Magnum opus | Q17496039? і Q17496137? |
| Батько | Edward Fry[d] |
| Брати, сестри | • Joan Mary Fry[d] |
| |
Роджер Еліот Фрай (англ. Roger Eliot Fry; 14 грудня 1866, Лондон — 9 вересня 1934, Лондон) — англійський художник і художній критик, увів в ужиток поняття постімпресіонізм. Один з предтеч вортіцизму.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був сином судді, із старовинної квакерської родини.
Освіту здобув у Королівському коледжі Кембриджського університету. У студентські роки здійснив поїздку в Париж і до Італії, де вивчав мистецтво старих італійських майстрів. У початковий період своєї творчості спеціалізувався на пейзажному живописі.
У 1906 стає куратором нью-йоркського Метрополітен-музею. У тому ж році відкриває для себе живопис Поля Сезанна і починає цікавитися сучасним французьким мистецтвом.
У 1910 організовує в лондонській галереї Графтон виставку Едуара Мане та постімпресіоністів. Незважаючи на критичні зауваження преси, влаштовує в 1912 другу виставку постімпресіоністського мистецтва, на якій, поряд із сучасними англійськими художниками, були представлені роботи Анрі Матісса і фовістів, Пабло Пікассо і Жоржа Брака.
У своїй художній, організаторській та літературній діяльності знайшов підтримку з боку меценатки леді Оттолайн Моррелл, яка деякий час була його коханкою.
У 1913 створює дизайн-ательє Omega Workshops, в якому працювали також такі художники, як Дункан Грант, Вільям Робертс, Ванесса Белл.
Входив до групи Блумсбері, суспільство-клуб англійської інтелектуальної еліти.
У 1940 в світ вийшла його художня біографія, створена письменницею Вірджинією Вулф.
Галерея[ред. | ред. код]
Зимовий пейзаж (1914)
Портрет Вірджинії Вулф (1917)
Натюрморт з квітами
Жінка на софі (Ніна Хемнетт), (1915)
Натюрморт (1915)
Човен в порту
Вю де Кассі (1925)
Річка і тополі (1912)
Портрет Едіт Сітвелл (1918)
Портрет Ніни Хемнетт (1917)
|
- ↑ а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Roger Fry
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118703390 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
