Родникова Гута

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Родникова Гута
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Свалявський район
Громада Полянська сільська громада
Код КОАТУУ 2124085002
Основні дані
Засноване 1618
Населення 483
Площа 12 км²
Густота населення 40,25 осіб/км²
Поштовий індекс 89310
Телефонний код +380 3133
Географічні дані
Географічні координати 48°43′32″ пн. ш. 22°55′35″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
467 м
Водойми струмок Шипіт
Місцева влада
Адреса ради 89310, с. Родниківка, 12а
Карта
Родникова Гута. Карта розташування: Україна
Родникова Гута
Родникова Гута
Родникова Гута. Карта розташування: Закарпатська область
Родникова Гута
Родникова Гута
Мапа

Роднико́ва Гу́та — село в Україні, у Свалявському районі Закарпатської області.

Колишня назва — Ізвор Гута. Назва села Родникова Гута походить від того, що в цьому селі в давнину був склозавод, яким управляв фермер. На цьому заводі працювали люди різних національностей (чехи, словаки, поляки, угорці). Угорці називали село Фораш Гута, а словаки — Ізвор Гута. У перекладі Фораш і Ізвор означає струмок. А склозавод називали Гута, який давав основну продукцію — пляшки. Родник — це струмок, який бере початок у Родниковій Гуті.

Вперше про це село згадується в документах в 1600 роках. Першими поселенцями цього села були словаки, чехи, угорці та німці.

Після занепаду село знову заснував граф Шенборн, переселивши сюди в 1827—1830 роках 38 сімей для роботи в лісі та на склофабриці, що існувала з 1834 р. до середини XIX ст. Прийшли вони з-під Міхаловець і Вранова (Словаччина).

Старожили розповідають, що, згідно з сільським переказами, виробництво скла з Родникової Гути було перенесено через хребет в сусіднє село Верхня Грабівниця.

Найбільш поширене прізвище в селі — Гутник.

Церква Вознесіння Господнього. 1946.

Дерев'яну церкву збудував у 1924 р. відомий на Верховині майстер Василь Улинець. На жаль, восени 1944 р., коли через село проходив фронт, коло церкви впала міна і споруда згоріла. Село було евакуйоване, а коли люди повернулися, виднівся лише цоколь церкви. На цім цоколі місцеві майстри Токарчик, Ключкович, Петро Тріщула збудували в 1946 р. нову дерев'яну церкву. Форми цієї церкви, можливо, повторюють форми старої церкви, за винятком хіба що заверпіення турні, яке в Улинця було завжди бароковим. Дзвіниця є дуже простою каркасною спорудою під чотирисхилим шатром. Зовнішній вигляд ансамблю зіпсовано бляшаними покрівлями. Збереглася картина початку XX ст. «Ісус Христос».

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Шипіт.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 518 осіб, з яких 254 чоловіки та 264 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 483 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,07 %
словацька 3,73 %
інші 0,20 %

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]