Родіонов Петро Олександрович

Родіонов Петро Олександрович
Народився	25 січня (7 лютого) 1913 Усмань, Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер	лютий 2013 (100 років) Москва, Росія
Громадянство	Росія,  СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	журналіст
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Олександрович Родіонов (25 січня 1913(19130125), місто Усмань Тамбовської губернії, тепер Липецької області, Російська Федерація — лютий 2013, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 2-й секретар ЦК КП Грузії, головний редактор журналу «Агітатор». Член Бюро ЦК КП Грузії в 1964—1971 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань. Кандидат історичних наук, доктор історичних наук, професор.

Життєпис

З 1932 року — літературний співробітник, завідувач відділу газети.

У 1935—1936 роках — у Червоній армії.

З 1936 року — кореспондент, відповідальний секретар обласної газети.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1939—1941 роках — літературний співробітник, завідувач відділу, редактор газети «Красное Знамя» міста Єлець Орловської області.

У 1941—1942 роках — комісар батальйону народного ополчення, учасник німецько-радянської війни. З 1942 року — 1-й секретар районного комітету ВКП(б).

У 1944—1948 роках — 1-й секретар Єлецького міського комітету ВКП(б) Орловської області.

У 1948 році закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

З 1948 року — завідувач відділу Орловського обласного комітету ВКП(б).

У 1953—1954 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Московського міського комітету КПРС.

У 1954—1958 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1958—1961 роках — інструктор відділу ЦК КПРС.

У 1961—1964 роках — головний редактор журналу «Агітатор».

30 січня 1964 — 27 лютого 1971 року — 2-й секретар ЦК КП Грузії.

У 1971—1990 роках — заступник директора Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС.

З 1990 року — на пенсії в Москві.

Помер у лютому 2013 року в Москві.

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст. (19.08.1946)
• орден Трудового Червоного Прапора (1962)
• орден Дружби народів
• медалі
• Почесний громадянин міста Єльця (1985)

Джерела

• Родионов Пётр Александрович (рос.)