Рожанський Дмитро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рожанський Дмитро Аполлінарійович (20 серпня (1 вересня) 1882(18820901)27 вересня 1936) — фізик родом з Києва, член-кореспондент AH CPCP (з 1933); у 1911—1921 професор Харківського університету.

Основні праці стосуються електричних розрядів та радіофізики.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Петербурзький університет (1904). У 1905-06 працював в Геттінгені, з 1908 в Петербурзькому електротехнічному інституті. У 1911-21 професор Харківського університету, в 1921-23 співробітник Нижегородської радіолабораторії. З 1923 працював в Центральній радіолабораторії в Ленінграді, потім у Ленінградському фізико-технічному інституті (ФТІ) та Політехнічному інституті. У 1910 запропонував метод осцилографування швидких електричних процесів із застосуванням трубки Брауна, в 1922 - метод розрахунку випромінювання антен ("метод наведених ерс"). У 1933 розробив спосіб вимірювання діелектричної постійної при надвисоких частотах, вільний від недоліків методів П. Друде. Керував роботами зі створення перших короткохвильових передавачів, по стабілізації частоти лампових генераторів, по дослідженню поширення коротких хвиль. З початку 30-х рр. вивчав електричні розряди в газах. Роботи по радіолокації, проводяться в ФТІ під керівництвом Р., Завершилися створенням перших радянських імпульсних радіолокаторів далекого виявлення літаків. Створив школу радянських радіотехніків.

Твори[ред.ред. код]

  • Електричні промені. Вчення про електромагнітні коливання і хвилі, СПБ, 1913; (рос.)
  • Про випромінювання антени, «Телеграф і телефон без дроту», 1922, № 14; (рос.)
  • Фізичні основи теорії поширення коротких хвиль, Л. - М, 1934; (рос.)
  • Фізика газового розряду, Л. - М, 1937 . (рос.)

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.