Рожанчук Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рожанчук Микола Михайлович
Рожанчук Микола Михайлович.tif
Народився 9 травня 1910(1910-05-09)
Альбінівка, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 14 березня 1982(1982-03-14) (71 рік)
Полтава, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Полтава
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українці
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Автограф Рожанчук Микола Михайлович автограф 1947.png
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Мико́ла Миха́йлович Рожанчу́к (9 травня 1910(1910-05-09), Альбінівка, Російська імперія — 14 березня 1982(1982-03-14), Полтава, Українська РСР, СРСР) — український радянський комуністичний діяч. Член ЦК КПУ (1954–1961). Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член Центральної Ревізійної комісії КПРС (1956–1961). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го і 5-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 травня 1910(19100509) року в родині селянина-бідняка в селі Альбінівка, тепер Житомирський район, Житомирська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у 1928 році. У 1928–1932 року — секретар Альбінівської сільської ради, голова комітету незаможних селян, заступник голови і голова виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1933–1936 роках — голова колгоспу «Нове життя» села Альбінівки, згодом голова колгоспу села Вереси Житомирського району Київської області.

У 1936–1937 роках — директор Житомирської машинно-тракторної станції. У 1937–1938 роках — керуючий Житомирської обласної контори «Укрнафтопостач».

У 1938–1939 роках — голова виконавчого комітету Житомирської міської ради депутатів трудящих. У 1939 році — голова виконавчого комітету Янушпільської районної ради депутатів трудящих.

У 1939 — січні 1940 року — секретар Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Житомирській області. У січні 1940 — серпні 1941 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

Під час німецько-радянської війни був евакуйований. У 1941–1943 роках — на керівній радянській роботі в східних областях СРСР.

У 1943–1944 роках — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих. У 1944–1949 роках — голова виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих.

У 1949–1952 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У.

У 1952–1953 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

У листопаді 1953 — липні 1955 року — голова виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих.

29 липня 1955 — 3 січня 1961 року — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КПУ.

У січні 1961 — 1964 році — на господарській роботі. Працював заступником директора Полтавського науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту емальованого хімічного обладнання.

З 1964 року — персональний пенсіонер союзного значення у Полтаві. Помер 14 березня 1982 року в місті Полтава, центральному кладовищі міста.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Микола Михайлович Рожанчук // Червоне Полісся : газета. — Житомир, 1938. — № 124 (3988). — 2 червня. — С. 1.
  • Рожанчук Николай Михайлович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)