Роже Бернар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роже Бернар
Roger Bernard
Roger Bernard 01.jpg
Народився 10 серпня 1907(1907-08-10)
Помер 11 квітня 1997(1997-04-11) (89 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність есперантист, письменник
Alma mater ліцей Людовика Великого, Вища нормальна школа і Національний інститут східних мов і цивілізацій
Вчене звання Doctor honoris causa of Sofia University[d]
Володіє мовами есперанто і французька[1]
Членство Болгарська академія наук
Нагороди

Роже Бернард, (5 серпня 1908 р - 11 квітня 1997 р) — відомий французький лінгвіст і славіст, спеціаліст з болгарської мови, професор Національної школи сучасних східних мов у Парижі. Він був учнем Леона Болі. За порадою професора Поля Буайе, вступив на курс болгарської мови, який провів професор Йордан Іванов у 1929-1930 роках і поїхав на літні канікули (1930) до Болгарії. Так починається його історія кохання для цієї країни та її культури.

Він був одним з перших нагородженних орденом Кирила і Мефодія першого рівня (найвища нагорода в Болгарії)[2].

Роджер Бернард також переклав багато творів болгарської літератури. Частина його приватної бібліотеки - книги на слов'янських мовах - була подарована його доньками Болгарському культурному інституту в Парижі.[3][4]

Біографія [5][ред. | ред. код]

Дитинство (1908-1915)[ред. | ред. код]

Роже Бернард провів своє дитинство в Валансі і в горах Діоіс. У віці 7 років він не міг ще читати і писати і, на жаль батьків, не хоче йти до школи, вибираючи піклуватися про корів і кіз діда.

Освіта (1915-1932)[ред. | ред. код]

У школі вчителю вдається додати Роже спрагу до знань. Майбутній лінгвіст отримує початкову освіту в рідному місті між 1915 і 1926 роками. У 1925 році Роже Бернард отримав другу нагороду з грецької мови в національному конкурсі середніх лицеїв і коледжів. Наступного року він виграв четвертий приз на конкурсі філософії. У цей час Роже Бернард демонструє великий інтерес до грецької мови, німецької та до філософії. З 1926 по 1928 рік навчався в ліцеї в Ліоні. Між 1928 і 1929 роками він навчався в Парижі в ліцеї Луї-ле-Гран, а потім з 1929 по 1932 роки у Вищій нормальній школі в Парижі. В останньому він вперше вивчав німецьку, а потім граматику. Він зосереджується в основному на граматичних основах індоєвропейських мов балто-слов'янської групи. В той же час він готує дисертацію з філології та дипломну роботу по Евріпіду, беручи уроки російської мови у професора Поля Буайе у Національній школі східних мов. Там він також відвідує уроки болгарської мови у професора Йордана Іванова, а пізніше у професора Леона Больо. Перше знайомство здавньоболгарською мовоювідбулося у Коледжі Франції.

Ліцей Луї-ле-Гранд

Освіта та перша публікація (1932-1946)[ред. | ред. код]

У 1932 році Роже Бернард закінчив вивчати болгарську граматику, а в 1934 році захистив діплом по неї. Тим часом у 1933 році починає свою кар'єру вчителя французької, латинської та давньогрецької мов. З 1933 по 1936 він викладав ці дисципліни в Ліцеї Aм`єн і з 1936 по 1947 в Ліцеї Буфон в Парижі. У 1946 році Роже Бернард публікує свою першу наукову роботу: Етимологічне та порівняльне вивчення деяких болгарських слів щодо одягу та прикрас. Роботу (56 сторінок) тепло приймають критики, в тому числі академік Стефан Младенов, відзначаючи початок довгого списку високоякісних публікацій про болгарську мову та культуру.

Роже Бернард - булгарист (1947-1977)[ред. | ред. код]

У 1947 році Роже Бернард став професором болгарської та старого болгарської мови у Національній школі східних мов, наслідуючи свого вчителя Леона Болі. Він ввів в навчальний план програми навчання староболгарської ( «латинь слов'ян») і вивчення болгарської літератури від дев'ятого до дев'ятнадцятого століть. У 1961 році Роже Бернард був обраний іноземним членом Болгарської академії наук. З 1962 по 1977 роки він видав у Сорбонні курс болгарської та середньовічної болгарської літератури, а також порівняльний граматичний курс слов'янських мов. Тим часом, в 1970 році він став доктором. Роже Бернард пішов у відставку в 1977 році.

Труди[ред. | ред. код]

Надзвичайно різноманітна робота професора Роже Бернарда має на меті насамперед вивчення болгарської мови, сучасних балканських мов і болгарської літератури, як давньої, так і сучасної. Його найважливіші внески присвячені дослідженню етимології цих мов. Роже Бернард часто намагається пояснити походження складних слів на основі обширних бібліографічних досліджень та порівняльних досліджень між різними слов'янськими, балтійськими та індоєвропейськими мовами. Тридцять років він доповнює Болгарський етимологічний словник (вклади до томів 2 і 3). Роже Бернард перевів чимало творів болгарських часів середньовіччя і болгарського Відродження, в тому числі Григорія Камблака (1365 - 1420), Івана Вазова, Йордана Йовкова (1880 - 1937), Еліна Пеліна і Еміліяна Станева (1907 - 1979). Його внески у «Слов'янські рецензії» в розділах Болгарської хроніки також вводять французьке суспільство в болгарське мовознавство, літературу, фольклор, етнографію, історію та археологію.

Нагороди[ред. | ред. код]

Публікації (вибірковий список)[ред. | ред. код]

  • 1946. Етимологічне та порівняльне вивчення деяких болгарських слів щодо одягу та прикрас. Париж.
  • 1948. Грецькі слова болгарською мовою. Бюлетень Лінгвістичного товариства Парижа, 44 (1).
  • 1951. Болгарська етимологія. Огляд слов'янознавства, 27.
  • 1953. Болгарські доповнення в -яга і -уга. Огляд слов'янознавства, 30.
  • 1954. Деякі спостереження множині згідно з сучасною болгарською мовою. Слов'янські дослідження (італ.), 3.
  • 1954. Чоловічий рід в і в сучасній болгарській. Огляд слов'янських досліджень, 31.
  • 1955. Деякі спостереження щодо другої палаталізації в сучасній болгарській. Збірка на честь А. Теодорова-Балана. Софія.
  • 1957. Чергування я\е у старій та в сучасній болгарській мові. Огляд слов'янознавства, 34.
  • 1957. Деякі зауваження щодо іменників з -ец у сучасній болгарській, у співавторстві з академіком С. Младеновим, Болгарська академія наук, с.   73-84.
  • 1959. Два слова болгарською: вулгия Огляд слов'янських досліджень , 36.
  • 1960. Дві болгарські слова : вулгия (шкіряний мішок) і гугла (кукол) - капюшон. Болгарська мова, 2.
  • 1960. Кілька запозичених слів у діалекті Разлогу.. Збірка народних дотепностей. - Мовознав. -етногр. дослідження пам'яті С. Романського. София
  • 1961. Пролука "прохід" , "вузький прохід". Огляд слов'янознавства, 39.
  • 1962. Болгарське "умърлушвам се" 'підвести, розчарувати'. Огляд слов'янських досліджень, 41.
  • 1964. Вивчення деяких слов'янських коренів за свідченням болгарських діалектів. Збірка А. Мужність, Париж.
  • 1968. Болгарська мова. Обличчя Болгарії. Париж.
  • 1968. Про розташування договору Косьми проти богомілів. Кирило-Мефодіївські питання . Вісбаден.
  • 1979. Відлуння пісні Французької революції на Балканах: Карманьола. Етногр. и фолк. дослідження на честь Х. Вакарелського, Софія
  • 1988. Панегірик патріарха Євфимія з Тирново Григорія Камблака. Огляд слов'янознавства, 60. (данина пам'яті Роже Бернарду)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Н. Донев, "Професор Роже Бернард і давньо-болгарська література", Палеобулгарика, т. 3, №  4, 1979, стор. 64-69
  • (bg) Філіпова-Байрова, "Проф. Роже Бернар за 70 років", Палеобулгарика, т. 13, №  4, ‎, стор.3-7
  • М. Міланов "Роже Бернар - на пам'ять" Староболгаристика, No. 3, , стор. 3-7
  • (bg) Т. Тодоров , Сто років зі дня рождення проф. Роже Бернар: життя, віддане за Болгарію», Болгарські дослідження: ‎, стор. 77-83 (читати онлайн)

Пов'язані статті[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]