Роже Грава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роже Грава
Особові дані
Народження 26 квітня 1922(1922-04-26)
  Клаут, Італія
Смерть 4 травня 1949(1949-05-04) (27 років)
  Суперга, Італія
Громадянство Flag of France.svg Франція
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1942–1943 Франція «Ам'єн» 0 (0)
1943 Франція «Нансі» 0 (0)
1943–1944 Франція «Бордо-Гієнь» 0 (0)
1944–1945 Франція «Жиронда» (Бордо) 0 (0)
1945–1948 Франція «Рубе-Туркуен» 84 (28)
1948–1949 Італія «Торіно» 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Роже Грава або Ревеллі Руджеро Грава (фр. Roger Grava, італ. Revelli Ruggero Grava; нар. 26 квітня 1922, Клаут, Італія — пом. 4 травня 1949, Суперга, Турин) — французький футболіст італійського походження, що грав на позиції нападника. Чемпіон Франції й Італії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Під час війни виступав за команди «Ам'єн», «Нансі», «Бордо-Гієнь» і «Жиронда» (Бордо). У 1945 році команди з Рубе («Ексельсіор», «Расінг») і сусіднього Туркуена («Уніон-Спорт») об'єдналися в один клуб — «Рубе-Туркуен». Роже Грава приєднався до складу цієї команди.

У першому повоєнному чемпіонаті новостворений колектив посів третє місце, а наступного сезону здобув титул чемпіона Франції (у підсумковій таблиці набрав на чотири пункти більше від «Реймса» і «Страсбура»). За «Рубе-Туркуен» виступав протягом трьох сезонів; провів у лізі 84 матчі (29 забитих м'ячів), у кубку — 6 матчів (2 забитих м'яча).

Влітку 1948 року, керівництво «Торіно» — лідера тогочасного італійського футболу — вирішило підсилити склад за рахунок легіонерів. З Франції приїхали Роже Грава і Еміле Бонджорні (паризький «Расінг»), з Чехословаччини — Юліус Шуберт (братиславський «Слован»). В Серії А провів одну гру — поразка на віїзді від «Дженоа» з рахунком 0:3.

Навесні 1949 року керівництво туринського клубу прийняло запрошення від португальського гранда, «Бенфіки», взяти участь у товариській грі на честь однієї з найбільших тодішніх зірок лісабонського клубу, Франсішку Феррейри. Гра відбулася 3 травня 1949 року в Лісабоні й завершилася поразкою італійських гостей з рахунком 3:4. Наступного дня команда «Торіно», працівники клубу і журналісти вилетіли додому рейсом ЛісабонБарселонаТурин.

Поблизу Савони літак почав знижуватися через складні погодні умови. Приблизно о 17:03 — здійснив поворот для заходу на посадку і невдовзі зіткнувся з кам'яною огорожею базиліки Суперга на вершині однойменної гори, що височіє над околицями Турина. Внаслідок авікатастрофи усі чотири члени екіпажу і 27 пасажирів загинули на місці.

На момент загибелі основного складу «Торіно», до завершення сезону в Серії A лишалося чотири тури і команда очолювала чемпіонські перегони. В останніх турах, честь клубу захищали гравці молодіжної команди. Усі суперники в цих матчах («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» і «Фіорентіна»), з поваги до загиблих чемпіонів, також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів. Молодіжна команда «Торіно» перемогла у всіх останніх іграх сезону, здобувши таким чином посмертний чемпіонський титул для своїх старших товаришів.

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок
Ліга Ігри Голи Ігри Голи
1945/46 Франція «Рубе-Туркуен» Д-1 24 11
1946/47 Франція «Рубе-Туркуен» Д-1 34 10 3 1
1947/48 Франція «Рубе-Туркуен» Д-1 26 8 3 1
1948/49 Італія «Торіно» Д-1 1 0
Усього за кар'єру 85 29 6 2

Посилання[ред. | ред. код]