Розалінда Челентано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розалінда Челентано
італ. Rosalinda Celentano
Rosalinda Celentano.jpg
Ім'я при народженні Rosalinda Celentano
Народилася 15 липня 1968(1968-07-15) (54 роки)
Рим, Італія Італія Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Діяльність акторка, співачка, кіноакторка, модель
Роки діяльності з 1988 — тепер. час
Батьки Адріано Челентано
Клаудія Морі
Брати / сестри Джакомо Челентано і Розіта Челентано
IMDb nm0147988
Нагороди та премії

CMNS: Розалінда Челентано у Вікісховищі

Розалінда Челентано (італ. Rosalinda Celentano; нар. 15 липня 1968, Рим, Італія) — італійська акторка, співачка і художниця. Молодша дочка Адріано Челентано і Клаудії Морі.

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованням Розалінди, її старшої сестри Розіти і брата Джакомо займалася в основному мати. За спогадами актриси, Клаудія Морі була жінкою авторитарною і виховувала дітей в строгості, батько ж (Адріано Челентано) рідко бував удома через активну творчу діяльність. У шість років разом сестрою, братом і батьками знялася в рок-мюзиклі «Юппі-Ду» (1975), поставленому її батьком. У 18 років Розалінда пішла з батьківського дому, вона хотіла більшого особистого простору і можливості займатися мистецтвом, чому опиралися її батьки. Після цього вона шість місяців жила на вулиці з бездомними, поголила голову.[1].

Акторська кар'єра Челентано почалася в 1988 році з ролі секретаря в фільмі «Потяг з вершками». Однак на початку творчої діяльності вона більше займалася музикою і живописом. Челентано на початку 1990-х років записала кілька музичних синглів, в 1990 році брала участь в пісенному фестивалі в Сан-Ремо. В 1991 році вона виграла на конкурсі «Festivalbar» з піснею «Quanti treni». Як бек-вокалістка брала участь в записі альбому батька «Il re degli ignoranti» (1991). Незабаром вона пішла з комерційної естради, але продовжила займатися музикою. Малювати Розалінда почала ще в дитинстві, у неї були виставки в Італії та інших країнах.[1] В 1994 році була ведучою 150-ти випусків програми «VideoOne», телемережі «Supersix», разом з ді-джеєм Роберто Онофрі.

Пізніше Розалінда присвятила себе в основному акторській кар'єрі, вона знімалася у таких режисерів, як Піно Квартулло, Джузеппе Бертолуччі, Вільма Лабате і Ренато Де Марія.

Роль Сатани у фільмі Мела Гібсона «Страсті Христові» 2004 року Челентано отримала випадково. Цей персонаж спочатку взагалі не фігурував в сценарії, але Гібсону, який приїхав до Італії для проведення кастингу, на очі попалися фотографії Розалінди, які справили на режисера враження, в результаті цього він дав акторці роль Сатани. Челентано працювала на зйомках безкоштовно, бажаючи показати, що для неї важлива робота, а не гроші. Заради ролі їй довелося збрити брови і вчити текст на арамейській мові.[1] За цю роль вона також отримала нагороду на кінофестивалі «Global Festival Film» на Іскії того ж року.

В листопаді 2002 року вона стала хрещеною матір'ю і ведучою першої церемонії премії «Etruria Cinema Award», цілком присвяченої кіно, створеного жінками. За свою акторську кар'єру Челентано була номінована на кінопремію «Давид ді Донателло» за найкращу жіночу роль другого плану — у 2000 році за роль у фільмі «Солодкий шум життя» і в 2002 році за роль у картині «Ймовірно, любов». Тричі Челентано була номінантом премії «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану. Номінації їй принесли ролі у фільмах «Солодкий шум життя», «Один божевільний день!» і «Страсті Христові», в останньому випадку номінація була розділена між Челентано, Монікою Беллуччі та Клаудією Джеріні. Також у 2002 році вона отримала «Золотий глобус» як найкраща акторка другог плану за фільм Ренато Де Марії «Один божевільний день!».

У 36 років Челентано намагалася накласти на себе руки, прийнявши 40 таблеток снодійного і запивши їх горілкою. Її встигли врятувати лікарі[1].

В 2008 році вона знялася в документальному фікшені «Готівкові гроші, подорож банкноти», за ідеєю Джорджо Джона Скварчи і Франчески Фогар. В 2010 році вона відправилася в турне з театральною п'єсою «Le quattro sorelle» разом з Лізою Гастоні.

З вересня 2020 року Розалінда бере участь в п'ятнадцятому випуску телепрограми «Танці з зірками», яку веде Міллі Карлуччі в парі з Тінною Хоффманн.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Розалінда Челентано і К'яра Казеллі (2002)

Розалінда Челентано не приховує, що є бісексуалкою. Вона публічно заявила, що у неї були романи і з чоловіками, і з жінками, в тому числі з акторками Монікою Белуччі і Азією Ардженто. Розалінда мала стосунки з Беллуччі, коли їй було 24 роки, а Моніці 28.[2]. Італійський співак Б'яджо Антоначчі в одному зі своїх інтерв'ю розповів про стосунки з Розаліндою. Вони зустрілися, коли він тільки починав свою кар'єру, а їй виповнилося 18 років. Пісні «Pazzo di lei» і «Quanto tempo e ancora», присвячені їхнім стосункам, їх високо оцінила італійська публіка. Розалінда була запрошена з сестрою Розітою знятися у відеокліпі пісні. У 2013 році Челентано в інтерв'ю італійському виданню «Vanity Fair» зізналася, що хоче укласти шлюб зі своєю коханою — акторкою Сімоною Боріоні, однак італійське законодавство не дозволяє одностатеві шлюби.[3] У травні 2015 року Розалінда зізналася що закінчила їхні відносини, і знову вільна. Через тиждень після розставання з Боріоні, Розалінда прилетіла в Мілан, де ввечері була помічена з незнайомим чоловіком, з яким цілувалася.[4]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Розалінда Челентано
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1988 ф Поїзд з вершками Treno di panna секретар
1993 ф Жінки більше не хочуть Le donne non vogliono più Клаудія
1995 ф Палермо-Мілан: Квиток в одну сторону Palermo Milano solo andata Паола Теренціо
1998 с Дружина для друга Una donna per amico Джорджія
1999 ф Солодкий шум життя Il dolce rumore della vita Лоліта
1999 ф Будинок Ірми A casa di Irma Загор
2001 ф Неділя Domenica черниця
2001 ф Ймовірно, любов L'amore probabilmente К'яра
2002 ф Один божевільний день! Paz! Джанна
2002 ф Хороший друг Bell'amico епізод
2003 тф Добрий тато Il papa buono Тереза
2003 ф Щоденник порнозірки Poco più di un anno fa Місяць
2003 ф Пожирач гріхів The Order дівчина зі впалими очима
2004 ф Страсті Христові The Passion of the Christ Сатана
2005 тф Тунель Der Todestunnel — Nur die Wahrheit zählt Патриція Скрад
2007 ф Всі жінки моєму житті Tutte le donne della mia vita Ізабелла
2007 ф 7 кілометрів до Єрусалиму 7 km da Gerusalemme Сара
2008 ф Наш Месія Il nostro messia Мара Роверз
2010 с Гріх і сором Il peccato e la vergogna Марія Пія Торрічеллі
2011 с Гаряча кров Sangue caldo таємнича жінка
2012 док Ніч Плащаниці La notte della Sindone епізод
2013 ф Бухгалтер мафії Il ragioniere della mafia епізод
2014 ф Казки про любов Racconti d'amore епізод
2018 ф Народжений заново Nati 2 volte епізод

Телепередачі[ред. | ред. код]

  • 1989 — Розраховую на тебе (Conto su di te), канал Rai 2
  • 1994 — ВідеоОдин (VideoOne), канал Supersix
  • 2001 — Першотравневий концерт (Concerto del Primo Maggio), канал Rai 3
  • 2008 — Готівка, подорож банкноти (Cash, viaggio di una banconota), канал All Music
  • 2020 — Танці з зірками (Ballando con le stelle), канал Rai 1, конкурент

Дискографія[ред. | ред. код]

Сингли

Відеокліпи[ред. | ред. код]

Театр[ред. | ред. код]

  • 2002 — «La formula»
  • 2010 — «Le quattro sorelle»
  • 2011 — «Dr. Jekyll and Mr. Hyde»

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Давид ді Донателло
Срібна стрічка
Золотий глобус
Інші премії
  • 2004 — Глобальний кінофестиваль у Іск'ї за «Страсті Христові»
  • 2008 — Хрещена мати Кінофестивалю Magna Grecia

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Пєранов, Олег. (7 грудня 2012). Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7 дней. Процитовано 21 серпня 2016.  (рос.)
  2. Дочь Адриано Челентано рассказала про свой роман с Моникой Беллуччи. Татар-информ. 2 грудня 2011. Процитовано 21 серпня 2016.  (рос.)
  3. Младшая дочь Адриано Челентано призналась в любви к женщинам. НТВ. 28 листопада 2013. Процитовано 21 серпня 2016.  (рос.)
  4. Rosalinda Celentano bacia un uomo misterioso - Tgcom24. Tgcom24 (італ.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]