Розалін Картер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Елеонора Розалін Картер
Eleanor Rosalynn Carter
Елеонора Розалін КартерEleanor Rosalynn Carter

Час на посаді:
20 січня 1977 — 20 січня 1981
Попередник Бетті Форд
Наступник Ненсі Рейган

Народилася 18 серпня 1927(1927-08-18) (90 років)
Плейнз, Джорджія
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американка
Чоловік Джиммі Картер (з 1946)
Нагороди
Президентська медаль Свободи
Підпис Rosalynn Carter Signature.svg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Елеонора Розалін Картер (англ. Eleanor Rosalynn Carter, уроджена Елеонора Розалін Сміт; нар. 18 серпня 1927) — Перша леді США з 20 січня 1977 по 20 січня 1981, політична активістка, правозахисниця, дружина президента США Джиммі Картера.

Біографія[ред.ред. код]

Елеонора з батьками і трьома молодшими сестрами жила на фермі неподалік селища Плейнз. Дитинство її проходило в ізоляції і захищеності від зовнішнього світу. Батько, Уілбі Едгар Сміт, був фермером і підробляв водієм шкільного автобуса. Також у нього була автомайстерня. Мати, Франсіс Еллет, була домогосподаркою і займалася вихованням дочок.

У шість років Розалін вперше побачила Білий дім у Вашингтоні. І навіть пообідала з президентом Гербертом Гувером і його дружиною.

Коли Розалін було 13 років, батько помер від лейкемії і вона довгий час винуватила себе, вважаючи, що Бог покарав її родину за їхні гріхи. Але не знайшовши причин для Божого гніву, Розалін стала сумніватися в справедливості Всевишнього. Розалін регулярно відвідувала недільну школу, але після одруження подалася в баптисти, як і її чоловік.

У 1944 році закінчила середню школу і вступила до коледжу Соусвестенін Амерікус, де навчалася два роки. Саме там познайомилася з Джиммі Картером, на другому курсі закохалася в нього. В 1945 році Джиммі і Розалін зустрілися на пікніку, який влаштувала сестра Джиммі Рут, що знала про почуття Розалін. І саме на цьому пікніку Джиммі звернув увагу на майбутню дружину. Розалін пізніше зізналася, що як тільки вона його побачила, відразу вирішила, що Джиммі стане її чоловіком.

Побралися 17 липня 1946 в церкві у Плейнзі, медовий місяць провели в будиночку друзів в Північній Кароліні. У подружжя четверо дітей — Джон Вільям (1947), Джеймс Ерл (1950), Доннел Джеффрі (1952) і Емі Лінн (1967).

У 1966 році Диммі вирішив висунути свою кандидатуру на пост губернатора Джорджії. Розалін брала активну участь у передвиборній компанії чоловіка. Ці вибори він програв, та в 1970 році повторив спробу і виграв. Розалін стала першою леді Джорджії.

У 1975 році Картер почав замислюватися про висунення своєї кандидатури на пост президента. Підтримавши наміри чоловіка, Розалін почала брати активну участь у передвиборній кампанії, агітуючи на його користь у своїх поїздках країною. Перемігши на виборах, Картер приніс президентську присягу 20 січня 1977.

Хоча Розалін підтримувала політичний курс чоловіка, в деяких важливих питаннях дотримувалася принципової розбіжності. Так, на відміну від Картера, вона виступала проти смертної кари і висловлювалася за право жінок самим вирішувати питання, пов'язані з вагітністю.

Розалін Картер представляла інтереси чоловіка в закордонних поїздках і зустрічах з іноземними лідерами. У 1977 році вона відвідала як дипломатичний представник Латинську Америку. У 1979 році очолила делегацію в Таїланд, спрямовану на вирішення проблем, пов'язаних з камбоджійськими і лаоськими біженцями. Також вона була активним пропонентом Поправки про рівні права (законопроекту про рівні права жінок, що у результаті так і не був прийнятий).

У 1980 році Картер програв на президентських виборах Рональду Рейгану. Однак залишивши Білий дім, Розалін Картер не залишила політику. У 1982 році вона стала співзасновницею правозахисної організації Центр Картера, а в 1987 році заснувала Інститут піклування, що зосередив роботу на турботі про людей з хронічними захворюваннями, інвалідністю, обмеженнями, пов'язаними з похилим віком та іншими проблемами.

Розалін Картер вважають однією з найпопулярніших Перших леді після Другої світової війни, вона займає п'яте місце в списку найвпливовіших дружин президентів.

Посилання[ред.ред. код]