Роза Ауслендер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роза Ауслендер
нім. Rosalie Beatrice Scherzer
Народилася 11 травня 1901(1901-05-11)[1][2][…]
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][4][5]
Померла 3 січня 1988(1988-01-03)[1][2][…] (86 років)
Дюссельдорф, ФРН[1][4][5]
Країна  Німеччина
 Румунія
 США
 СРСР
Діяльність поетка, письменниця
Галузь поезія
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Знання мов німецька[2][6]
Членство Німецька академія мови і поезії
Роки активності з 1921
Автограф
Нагороди

Роза Ауслендер (нім. Rose Ausländer, по народженню Розалія Шерцер, Rosalie Beatrice Scherzer; 11 травня 1901, Чернівці, Україна, тоді Австро-Угорщина — 3 січня 1988, Дюссельдорф, ФРН) — німецько-австрійська поетеса єврейського походження, писала німецькою та англійською мовами.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство провела на Буковині, котра пізніше стала мотивом її поетичної лірики. В 1919—1920 роках штудіювала філософію на Етичному семінарі Фрідріха Кеттнера у Чернівцях, потім у Відні. В 1921 р. разом з майбутнім чоловіком Ігнацем Ауслендером переїхала до США. Видавала газету «Westlicher Herold», працювала редакторкою, публікувала статті та есеї в німецькомовних часописах Америки. В 1926 році отримала американське громадянство. Перші вірші опублікувала в Нью-Йоркі в 1928 році. У 1931 повернулася в Чернівці, щоб доглядати за хворою матір'ю, прожила тут до 1936, втративши громадянство США. У 1939 за підтримки земляка, відомого поета Альфреда Маргул-Шпербера, випустила в Чернівцях першу книгу віршів «Веселка» («Der Regenbogen»), проте значна частина накладу загинула при окупації міста німецькими військами.

У 1941–1944 роках знаходилася в Чернівецькому гетто, де познайомилася з П. Целаном (ще один, і останній раз, вони побачилися в 1957 році в Парижі). Впродовж року ховалася від німців до 1944. В 1946 повернулася в США, знову отримала американське громадянство в 1948. До 1956 не писала віршів німецькою мовою, перейшовши на англійську. У 1965 вийшла друга книга її віршів «Сліпе літо» («Blinder Sommer»). У 1967 повернулася у ФРН.

Збірки її віршів одержали чисельні премії, нагороди та відзнаки.

Після 1978 страждала важким артритом, не могла самостійно писати і диктувала свої вірші. Померла у геріатричному пансіонаті єврейської общини Дюссельдорфі.

Творчість[ред. | ред. код]

Експресивна і при цьому лапідарна поезія Рози Ауслендер близька поетиці Пауля Целана, Неллі Закс. Її спадщину складають більше двадцяти віршованих книг, вони перекладені на більшість європейських мов.

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороджена преміями Гейне (1966), Дросте-Хюльсхофф Аннетте (1967), Великим німецьким хрестом Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1987). «Три пісні» на слова Рози Ауслендер належать американській композиторці Елізабет Александер, чотири п'єси для хору — німецькому композиторові Германну Гроссе-Шваре.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Чернівці є вулиця Рози Ауслендер.

Галерея[ред. | ред. код]

  • Будинок по вул. Петра Сагайдачного, 57 у Чернівцях де народилася Роза Ауслендер
    Будинок по вул. Петра Сагайдачного, 57 у Чернівцях де народилася Роза Ауслендер

Видання[ред. | ред. код]

  • Gesammelte Werke in 8 Bänden/ Hrsg. v. Helmut Braun.Frankfurt/M.: S. Fischer Verlag, 1984—1990.
  • Ich zähle die Sterne meiner Worte. Gedichte. Frankfurt/Main: Fischer-TB.-Verlag, 1989.
  • The Forbidden Tree. Englische Gedichte/ Hrsg. v. Helmut Braun. Frankfurt/M.: Fischer Taschenbuch Verlag 1995.
  • Die Nacht hat zahllose Augen. Prosa/ Hrsg. v. Helmut Braun. Frankfurt/M.: Fischer Taschenbuch Verlag 1995.
  • Gedichte. Manderscheid: Kultur- und Literaturzentrum Rose Ausländer, 2004.

Книги українською мовою[ред. | ред. код]

  • Ауслендер Р. Час фенікса / упоряд., вступна стаття та переклад Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець. — 1998. — 249 с. — Нім., укр.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Матійчук О. М. Поезія Р. Ауслендер «LE CHAIM»: вічна мандрівка Агасфера // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2004. — Вип. 11 (68). — С. 161—166.
  • Матійчук О. М. Спроба реконструкції творчого процесу Р. Ауслендер на прикладі двох поезій і листування з Петером Йокострою // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2005. — Вип. 12 (69). — С. 216—225.
  • Матійчук О. М. Вплив хасидизму і Кабали на поезію Р. Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2006. — Вип. 72. — С. 56-64.
  • Матійчук О. М. Пережити, щоб пам'ятати й нагадувати: поезія Р. Ауслендер «Dennoch Rosen» // Вікно у світ. Зарубіжна література: наукові досягнення, історія, методика викладання. — Київ, 2007. — № 1 (21). — С. 90-99.
  • Матійчук О. М. Рукописи як культурний об'єкт та їх дослідження. Основні види текстово-генетичних документів поетичної спадщини Р. Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці: Рута, 2008. — Вип. 75. — С. 336—342.
  • Матійчук О. М. До питання генетичної історії поезії Р. Ауслендер «Біографічна нотатка» // Вікно у світ. Зарубіжна література: наукові досягнення, історія, методика викладання. — Київ, 2008. — № 1 (22). — С. 50-57.
  • Матійчук О. М. Прочитання поезії Р. Ауслендер «Криниця ІІІ» в аспекті її текстово-генетичної історії // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: всеукр. зб. наук. праць. — Число 13. — Черкаси: ЧДТУ, 2009. — С. 42-47.
  • Рихло П. В. Рецепція німецького експресіонізму в поетичній творчості Рози Ауслендер // Експресіонізм: зб. наук. праць / упоряд. Тимофій Гаврилів. — Львів, 2005. — С. 116—130.
  • Рихло П. В. Єврейські аспекти поезії Рози Ауслендер // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці, 2008. — Вип. 75. — С. 207—230

Література про письменницю[ред. | ред. код]

  • Braun H. Ich bin fünftausend Jahre jung. Rose Ausländer. Zu ihrer Biographie. Stuttgart: Radius-Verlag 1999.
  • Hainz M.A.Entgöttertes Leid. Zur Lyrik Rose Ausländers unter Berücksichtigung der Poetologien von Theodor W. Adorno, Peter Szondi und Jacques Derrida. Wien: Dissertation 2000.
  • Hainz M.A. Ein Résumé — zu Rose Ausländers unrundem Geburtstag// Stundenwechsel. Neue Lektüren zu Rose Ausländer, Paul Celan, Alfred Margul-Sperber und Immanuel Weißglas/ Hrsg. v. Andrei Corbea-Hoisie, George Gutu u. Martin A. Hainz. Iaşi, Konstanz, Bukarest: Editura Universitatii «Al. I. Cuza», Hartung-Gorre Verlag, Editura Paideia, 2002
  • Silbermann E. Erinnerungen an Rose Ausländer. Zum 100. Geburtstag der Dichterin am 11. Mai 2001// Zwischenwelt. Zeitschrift für Kultur des Exils und des Widerstands, Wien, 18. Jg., Nr. 2 (Doppelheft), August 2001, S. 6-10.
  • Румер-Зараев М. Из Холокоста в поэзию // Новое время, 2004, № 44.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118829211 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в FemBio database
  4. ↑ а б Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 16–18. — ISBN 978-3-7609-1310-0
  5. ↑ а б Wall R. Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen im Exil 1933 bis 1945 — Freiburg/Breisgau: Kore. — Vol. 1. — S. 20–26. — ISBN 978-3-926023-48-3
  6. ↑ CONOR.Sl

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роза Ауслендер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роза_Ауслендер&oldid=42311287