Розвідувальний супутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вид з повітря на склад Усами бен Ладена. Пакистан м. Абботтабад. Зроблене ЦРУ.

Розвідувальний супутник (часто використовується неофіційна назва — супутник шпигун) це супутник для спостереження за Землею або комунікаційний супутник призначений для військової чи розвідувальної діяльності.

Перше покоління таких супутників (наприклад «Corona»[1] [2] і «Зеніт») робили фотографії, а потім скидали їх на землю у спеціальних капсулах. Капсули супутника «Corona» перехоплювались у повітрі, оскільки вони спускалися на парашутах. Згодом космічні апарати почали робити цифрові зображення, які передавалися за допомогою шифрованого каналу радіозв'язку.

В Сполучених Штатах більшість інформації, що стосується розвідувальних програм до 1972 року, публічно доступна, оскільки ця інформація була розсекречена в силу своєї давності. Деяка інформація того часу до 2010-років залишається засекречена, і вельми мала частка інформації доступна з послідуючих місій.

Деяка інформація з розвідувальних супутників була розсекречена випадково, або це стало наслідком витоку інформації.

Різновиди[ред. | ред. код]

Існує ряд основних різновидів розвідувальних супутників:[3]

  • Раннє попередження — ракетна оборонна сигналізація, дозволяє зафіксувати і попередити про атаку при запуску балістичної ракети.
  • Виявлення ядерного вибуху — фіксує і заміряє характеристики ядерних вибухів в космосі. Найпершим і найвідомішим таким супутником є супутник Вела (Vela).
  • Фото розвідка — дозволяє фіксувати фотографії з космосу. Це може бути як панорамний вигляд з повітря, так і дистанційне фото крупним планом. Корона був найпершим відомим супутником, який робив такі фотографії. Зазвичай використовуються спектральні зображення.
  • Радіоелектронна розвідка — дозволяє перехоплювати блукаючі радіохвилі, та інші сигнали.
  • Радар — більшість космічних радарів використовують РЛС із синтезованою апертурою (РСА). Може використовуватись вночі або в хмарну походу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Corona History. National Reconnaissance Office. Архів оригіналу за лютий 22, 2014. Процитовано February 15, 2014. 
  2. Corona Program. JPL Mission and Spacecraft Library. Процитовано 16 February 2014. 
  3. reconnaissance satellite. Infoplease. Процитовано 2014-02-17.