Роздобудько Ірен Віталіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірен Роздобудько
Ирен Роздобудько.jpg
На презентації «Ювілейні скарби Коронації», 2016 рік
Ім'я при народженні Роздобудько Ірина Віталіївна
Народилася 3 листопада 1962(1962-11-03) (57 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця
Alma mater Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Мова творів українська[1]
Нагороди

CMNS: Роздобудько Ірен Віталіївна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іре́н Віта́ліївна Роздобу́дько (нар.3 листопада 1962, Донецьк) — українська письменниця, ілюстраторка та сценаристка. До початку письменницької та сценарної кар'єри, у минулому також написала кілька російськомовних збірок поезій та працювала журналістом.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету.

Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналісткою та дикторкою радіогазети.

З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректоркою журналу «Сучасність», оглядачкою на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачкою у газеті «Всеукраїнські відомості», заступницею головного редактора в журналі «Наталі», головною редакторкою у журналі «Караван історій. Україна» та журналісткою у журналі «Академія».

Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстеркою в цирку, cнігуронькою[уточнити] в фірмі «Свято», завідувачкою відеосалону у кінотеатрі.[2]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вишиває бісером, грає на гітарі. Має доньку Яну

Кар'єра письменниці та ілюстраторки[ред. | ред. код]

Авторка ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій російською мовою: «Штрих на черной клейонке» (Молодь, 1990), «Ангелы на проводах» (Світовид, 1994)

В одному з інтерв'ю зізналася, що колись зовсім не володіла українською мовою.[3] Коли ж вона вивчила українську мову та почала писати романи - стала однією з найуспішніших та найтитулованіших авторок України.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Авторка таких романів:[4][5]

Дорослі романи
Нехудожня література

Переклади[ред. | ред. код]

Переклади англійською
  • «The Lost Button». (Glagoslav Publications Ltd. 2012; translated from the Ukrainian: ?)
Переклади російською
  • «Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?);
  • «Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?);
  • «Пуговица» (Фоліо, 2008; пер. з укр: ?);
  • «Две минуты правды» (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?);
  • «Мелкий бисер»[12] (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?);
  • «Двенадцать, или Воспитание женщины в условиях, не пригодных для жизни» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Амулет Паскаля» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?);
  • «Лицей послушных жен» (КСД, 2013; пер. з укр: Ольга Синюгіна);
  • «Сделай это нежно» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Я знаю, что ты знаешь, что я знаю...» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Смертельный эскорт» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Двенадцать. Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Амулет Паскаля. Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Одолеть темноту» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Пуговица. Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Ловушка для жар-птицы» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?);
  • «Пуговицы» (Пуговица; Пуговица. 10 лет спустя) (КСД, 2016 пер. з укр: ?);

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. до початку прозової кар'єри, видала також 2 збірки поезії російською
  2. Ірен Роздобудько: «„Масовість“ сприймаю, як ознаку попиту» - «ЛітАкцент», 2012/11/05
  3. Ірен Роздобудько, письменниця. У прифронтових містах є такі патріоти, що дай Боже нам такими бути // Укрінформ, 11.04.2018
  4. Ірен Роздобудько - "Золотий письменник України" (до 55-річчя від дня народження). Бібліографічний список. уклад. С. Настенко ; ред. С. Чачко; Київ: Держ. б-ка України для юнацтва. 2017. 13 с. (архів)
  5. Соколовська, Юлія Степанівна. Творчість Ірен Роздобудько в контексті української масової літератури: дис. ... канд. філол. наук; ДВНЗ "Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника". - Івано-Франківськ, 2017. - 196 с.
  6. II місце у номінації «роман» «Коронації слова 2001». Книга була згодом видана під назвою «Мерці» у видавництві Кальварія, всі подальші перевиданий вже під оригінальною назвою «Пастка для жар-птиці» (Фоліо, 2007, 2010)
  7. Перше місце на конкурсі «Коронація слова 2005» у номінації «роман»[джерело?]
  8. Коли оживають ляльки Архівовано 2 жовтень 2008 у Wayback Machine., grani-t.com.ua
  9. Олень і телевізор // Друг читатача, 26-01-2015
  10. Ірен Роздобудько, письменниця, сценарист - 03.09.2016 09:09 — Новини Укрінформ. Процитовано 2016-09-05. 
  11. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна[недоступне посилання з липня 2019], grani-t.com.ua
  12. рос. переклад роману у оповіданнях „Гра в пацьорки"
  13. Золоті письменники України. Нагороджені
  14. Шевченківський комітет визначив короткі списки претендентів на здобуття премії // Читомо, 26.12.2018.

Посилання[ред. | ред. код]